Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Пшениця в обміннику: як Україна все більше перетворюється на суто аграрну державу
09.04.2019
Українські хлібороби відтепер не лише забезпечують містян хлібом, а й відповідають за валютну стабільність у державі.
У перерві між двома турами виборів Президента України фінансова ситуація у державі продовжує залишатися спокійною, контрольованою і демонструє ознаки оптимізму.
Навіть курс долара, який уже трохи піднявся минулого тижня, знову суттєво просів.
Станом на вчорашній день Національний банк зміцнив офіційний курс гривні до долара на 25 копійок, встановивши його на рівні 26,77 гривні.
Тим часом фінансисти хвилюються за стрімке розширення побутового кредитування, побоюючись за ймовірну мильну бульбашку, що може мати згубний вплив на крихку економіку України.
І при цьому зазначають: на курс долара в Україні має надто великий вплив аграрний сектор. Що означає надмірні ризики у випадку неврожаю.
А от президентські й парламентські вибори, на їхню думку, відчутного впливу на фінансовий сектор цьогоріч не матимуть: він залишатиметься доволі стабільним.
Життя в кредит
Загальний обсяг гривневих кредитів населенню у січні-жовтні 2018 року зріс на 43% і становить 131 млрд. грн. Ідеться переважно про кредити на споживчі цілі, на які припадає 85% кредитів фізичним особам у гривні.
Відтак Національний банк України занепокоївся і пообіцяв, що в 2019 році приділятиме багато уваги ризикам, пов’язаним зi швидким зростанням споживчого кредитування.
Про ймовірну проблему днями ще раз нагадав голова Національного банку Яків Смолій.
«Цього року ми будемо приділяти багато уваги ризикам, пов’язаним із швидким зростанням споживчого кредитування. За останні два роки воно суттєво росло», — заявив голова НБУ, додавши, що на сьогодні ризики не є значними, але якщо банки недооцінюватимуть кредитні ризики та послаблять стандарти кредитування на майбутнє, це зробить фінансову систему більш вразливою до шоків.
«Тому цього року в своїх стрес-тестуваннях ми також будемо зосереджуватися на портфелі споживчих кредитів», — сказав Смолій.
Керівник центробанку також зазначив: якщо у регуляторі зрозуміють, що ризики почали накопичуватися, то вони можуть, наприклад, зобов’язати банки збільшити пруденційні резерви або збільшити розмір капіталу, щоб створити запас міцності на випадок дефолту за споживчими кредитами.
«Свою оцінку ризиків ми повідомимо банкам чітко і вчасно, а наші нормативно-правові акти не стануть для них сюрпризом», — резюмував голова НБУ.
Заборонивши комерційним банкам заробляти на кредитах, керівництво НБУ, з одного боку, піклується про стабільність фінансової системи держави, а з іншого — гальмує розвиток споживчого ринку.
При цьому гострота можливої загрози для фінустанов є суперечливою. На думку аналітиків, наразі боргове навантаження населення України залишається одним із найнижчих у Європі: чисті банківські кредити фізичним особам мають невелике значення в українській економіці — лише 3,5% від ВВП.
За оцінками НБУ, оприлюдненими у звіті про фінансову стабільність, сукупне боргове навантаження домогосподарств становить 9,1% від річного наявного доходу, що є дуже низьким порівняно з іншими країнами.
Проте дослідження, зроблене два роки тому, показало: ризик неспроможності погасити кредит та надмірної закредитованості існує. У категорію «незахищені» потрапило 74% від 2410 респондентів. Варто сказати і про реальну відсоткову ставку наданих кредитів.
Наприклад, у банках вони можуть становити 30-140% річних на споживчі потреби, а у фінансових компаніях іноді навіть перевищують 600%. Тим часом загальний обсяг кредитів, виданих усіма небанківськими фінансовими установами, в першому півріччі 2018 року зріс на 37% рік до року — до 20,8 млрд. грн.
Політика — нічого, врожай — усе!
Тим часом, на думку експертів, не існує значної загрози для фінансової системи держави через політичний фактор.
Хоча країну періодично «трясуть» новини та апокаліптичні прогнози, пов’язані з можливими електоральними сценаріями, економісти впевнені: фінансовий сектор пройде другий квартал 2019-го без потрясінь.
«Після виборів у 2014-му ситуація в банках змінилася радикально. Економіка зростає третій рік поспіль. Проведено реформи, які підняли на новий рівень якість банківського нагляду. Фінансова система пройшла очищення, її докапіталізували і вона стала прибутковою. Обсяг депозитів зростає. Сьогодні в Україні працює наполовину менше банків, ніж у 2014-му, але система стала міцнішою і здоровішою», — цитують ЗМІ виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Олену Коробкову.
За її словами, навіть можливе збільшення державного боргу України не вплине на фінансову систему. Адже, за її словами, співвідношення держборгу до ВВП за останні два роки в Україні знизилася з 80% до 62% і перебуває доволі далеко від критичної позначки.
Проблеми, втім, можуть виникнути з виплатами за зовнішніми боргами в умовах недоступності зовнішніх фінансових ринків.
На думку Коробкової, цей ризик може стати відчутним, наприклад, за умови, що вибори призведуть до припинення співпраці з МВФ. «Але і тут загрози банкопаду немає», — каже експерт.
А от ризик для курсу національної валюти через усе потужніше перетворення України на суто аграрну державу існує. І доволі відчутний!
На думку голови ради Національного банку України Богдана Данилишина, курс гривні в найближчі півроку визначатиметься обсягом виручки від продажу сільгосппродукції.
За словами експерта, за три першi місяці 2019 року гривня зміцнилася до долара на 1,8%, до євро — на 3,7%. Хоча підвищення курсу долара до євро за цей період становило 1,14-1,12, а національна валюта України орієнтується на долар США.
«У цьому році з курсом складається ситуація значною мірою не типова для кількох попередніх років. Зокрема, ми не бачимо тимчасової, але відчутної девальвації гривні, яка починалася в грудні й тривала більшу частину січня, як було, наприклад, у 2016-2018 роках. Іноді чіпляючи при цьому і лютий, як було в 2015 році», — написав Данилишин.
А тому, на його думку, в найближчі кілька місяців не варто очікувати тривожних подій на валютному ринку України. Адже, з одного боку, продовжиться експорт сільгосппродукції врожаю минулого року, який був рекордним: на рівні 70,1 млн. тонн. Також були отримані найвищі в історії показники валового збору кукурудзи, сої, соняшнику.
По-друге, за його даними, починається сезонне підвищення попиту на продукцію і напівфабрикати з чорних металів. Ціни демонструють помірно позитивну для українських металургів динаміку. Отже, як вважає Данилишин, приплив валюти від експортної виручки протягом весни прогнозується непоганий.
Але навіть у цих наших перевагах можна чітко побачити ризики: основним чинником валютної стабільності в Україні стає експортна виручка від продажу сільгосппродукції.
«Україна все більше стає аграрною країною, тому і курс гривні все сильніше залежить від обсягу врожаю сільгосппродукції і світових цін на неї», — додав голова ради НБУ.
А це, враховуючи залежність від погоди, кліматичних факторів та нестабільності ринків, впевненості у нашій фінансовій стабільності не додає.
