Литовський суд майже через 30 років покарав організаторів кривавої бійні у Вільнюсі 1991 року

Вільнюський окружний адміністративний суд (ВОС)  27 березня оголосив вердикт у справі про події 13 січня 1991 року, повідомляє балтійська агенція «Делфі».

 

 

ВОС визнав колишнього міністра оборони СРСР Дмитра Язова та ще більше шістдесяти колишніх посадових осіб винними у воєнних злочинах та злочинах проти людяності за участь у радянській агресії у Вільнюсі 13 січня 1991 року. 

 

 

Суд заочно засудив 94-річного екс-міністра оборони СРСР Дмитра Язова і 69-річного радянського військовослужбовця, колишнього офіцера Комітету державної безпеки (КДБ) Михайла Головатова до 10 і 12 років позбавлення волі.

 

 

Колишній глава Вільнюського гарнізону Радянської армії Володимир Усхопчик засуджений до 14 років позбавлення свободи. Вердикт оголошено стосовно 67-ми громадян Росії, Білорусі та України, вони покарані позбавленням свободи термінами від 4 до 14 років. 

 

Ідеться про події з 11 по 13 січня 1991 року в литовській столиці, коли радянська влада спробувала з допомогою військової сили повалити владу в Литві, яка 11 березня 1990 року проголосила незалежність від СРСР.

 

За версією прокуратури, Дмитро Язов брав участь у створенні організованої групи у складі 160 військових і політичних діячів iз метою повернення Литви до складу СРСР.

 

Згідно з обвинувальним актом, Язов створив організовану групу разом із нині покійними радянськими діячами — колишнім главою МВС СРСР Борисом Пуго, головою КДБ СРСР Володимиром Крючковим, секретарем ЦК КПРС і членом Політбюро КПРС Олегом Шеніним.

 

За даними слідства, Михайло Головатов у 1991-92 роках був командувачем загону «Альфа», його направили у Вільнюс для проведення військової операції.

 

Колегія судила більшість обвинувачених заочно, тому що Росія і Білорусь відмовились їх видати. Перед судом постали лише двоє радянських офіцерів, це громадяни Росії — затриманий у Литві 2014 року офіцер Юрій Мель та мешканець Вільнюса Геннадій Іванов.

 

Меля засудили до чотирьох років позбавлення волі. У термін покарання зараховано час його перебування під арештом, тому якщо вирок не оскаржать, він вийде на волю через два роки.

 

Іванов засуджений також на чотири роки, але він може перебувати на волі до набуття вироком чинності — щодо нього суд не призначив запобіжний засіб у вигляді арешту. Іванов не згоден з вироком і оскаржуватиме його. 

 

Призначені покарання Вільнюський окружний суд обґрунтував міжнародним правом, постановами Конституційного суду, Кримінальним кодексом Литви. На думку суду, події 1991 року були агресією СРСР проти Литви, а дії радянських військових підпадають під передбачені міжнародним правом злочини проти людяності.

 

За висновком суду, при підготовці захоплення у Вільнюсі цивільних об’єктів радянським керівництвом планувались людські жертви. Суд наголосив, що вбивства цивільних осіб під час військової операції були «не випадковим злочином, а цілеспрямованою, заздалегідь спланованою частиною широкомасштабного і системного нападу на мирних мешканців на виконання політики Радянського Союзу і його партійної організації — Комуністичної партії, метою якої було зберегти Литву у складі Радянського Союзу». 

 

З огляду на велику зацікавленість, до залу засідань суду під час оголошення вироку були допущені лише особи, які зареєструвались заздалегідь, тому російські дипломати і частина журналістів залишились за дверима. 

 

Варто нагадати, що при захопленні радянськими військовими частинами та спецпідрозділами Вільнюської телевежі та приміщення Литовського радіо і телебачення в ніч на 13 січня 1991 року загинули 14 людей, більше тисячі беззбройних людей постраждали. Низка підозрюваних була оголошена в міжнародний розшук у країнах Євросоюзу, на їх затримання видані європейські ордери.

 

Президент Литви Даля Грібаускайте назвала судовий вердикт у цій справі очною ставкою з правдою та днем історичного правосуддя. «Це важливий момент правосуддя. Ми чекали на нього довгі роки. Особливо близькі жертв подій 13 січня», — зазначила Грібаускайте у своєму зверненні.