Кому стаття муляла

27.03.2019
У зв’язку з виборами більшість людей, як з одного, так і з другого боку, втратили почуття міри, здатність мислити (не кажу вже про критичне мислення). Якщо пересічній людині це ще можна вибачити, то т. з. представникам інтелігенції аж ніяк. Правда, деякі з них роблять це за надане (чи майбутнє) звання народного артиста, заслуженого журналіста, видання багатотомного зібрання творів за дер­жавний кошт, тепле місце у чиновницьких кабінетах, майбутнє депутатство, ордени та медалі і, зрештою, можливість покерманити людськими долями. З’явились навіть галани, маланчуки, кравчуки... Лакейство, блюзнірство, вірнопідданство. Серед них ті, в кого головна тема творчості — секс, хто кацапською лайкою пересипає всі свої творіння. Я особисто не хотів би, щоб люди з таким творчим амплуа прославляли мене. Але вони не дуже переймаються достовірністю фактів, їх правдивістю.
Поговоримо про статтю в Конституції про незаконне збагачення. Зараз вона, ця стаття, стала непотрібною, небезпечною, особливо для тих підписантів до Конституційного Суду, аби прибрати її, хто є першими претендентами бути засудженими за нею.
Якщо виходити з життєвих реалій, то нащо десяткам мільйонів українців (понад 80%) отой «безвіз», коли вони не мають грошей, щоб поїхати за кордон. І ще одна вагома причина, на яку вказує «Україна молода» від 22 лютого 2019 р.: «Без курсу Ющенка на євроінтеграцію не було б «безвізу». 
Якщо говорити про Томос, то й тут також у першу чергу треба згадати Віктора Ющенка, митрополита В. Липківського, митрополита Іларіона (Огієнка), патріарха Мстислава (Скрипника), патріарха Володимира (Романюка) та десятки тисяч православних священиків, які закінчили свій земний шлях на Соловках, у сибірах, катівнях НКВС. Із цього приводу згадується ще один державний діяч, який на фотографіях тримає краєчок Томосу. У своїх майбутніх спогадах він також, мабуть, буде ствер­джувати, що теж долучився до цього вікопомного факту.
Щодо армії, її творення. Сучасну українську армію створили добровольці — майданівці, народне ополчення, волонтери. Зрештою, прості українці своїми копійками через військовий податок на прибуток у розмірі 1,5%. 
Юрій ПАНИЧ
Львів
  • Тривожна тінь диктатора Пілсудського

    У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>

  • Проблеми нової реформи: армія - це не лише піхота

    Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>

  • Науковці УКУ встановили 30 тисяч українських жертв польських вбивств

    Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тисяч убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві та політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням. >>

  • Трипільська таємниця: на Книжковому Арсеналі презентували повість Олександра Зінченка

    Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>

  • Нескорений велет

    Т. Г. Шевченка поховали в Україні на уже Тарасовій горі у Каневі, з якої
    І Дніпро, і кручі
    Було видно, було чути,
    Як реве ревучий. >>