Медицина Харківщини: «пацієнт» почав подавати ознаки життя, але до одужання ще далеко

Із Краснограда днями прийшла добра новина: у райцентрі нарешті врятують від руйнації історичну будівлю повітової лікарні, яку на початку минулого століття побудував хірург-подвижник Роберт Шиндлер.

Причому в стінах старого особняка відкриють не магазин (головна ознака нашого часу), а саме медичний заклад — перший у місті хоспіс для тяжко хворих пацієнтів.

Сама подія, можливо, й не претендує на сенсацію, але сповнена багатообіцяючим символізмом, адже покинута будівля, що є знаковою частиною історії Красноградщини, кілька десятиліть поспіль асоціювалася із загальним занепадом вітчизняної медицини, навіюючи важкий смуток.

І ось нарешті у місцевих та обласних чиновників з’явилася воля вдихнути у столітні стіни нове життя. Чи могла б ця подія статися не в рамках медичної реформи, яку наразі багато хто критикує, сказати складно.

Але на Харківщині саме останнім часом почали виникати маленькі, проте реальні і системні «острівки», де люди можуть отримати недоступну їм раніше лікарську допомогу. 

Лікарня Шиндлера

У всіх подвижників є власна доленосна історія, схожа на маленький особистий подвиг. Як правило, усі вони мають реальні шанси отримати місце у найпрестижніших закладах своєї галузі, але з якогось незрозумілого дива обирають варіанти, де фактично з нічого створюють щось грандіозне. Роберт Шиндлер — один із них.

 

Народився він у Полтаві 15 травня 1858 року у сім’ї спадкового провізора — нащадка тих німців, яких запросила Катерина ІІ до Росії як знавців-медиків.

 

Після закінчення в 1881 році Київського медінституту молодий хірург мав усі шанси поповнити лави фахівців відомої Олександрійської лікарні, куди його запросили професори Стражеско й Образцов.

 

Проте Роберт Шиндлер вирішив їхати на периферію. Спочатку п’ять років пропрацював у молдавській глибинці, а потім переїхав до Костянтинограда (колишня назва Краснограда), очоливши повітову службу охорони здоров’я. 

 

Мрія відкрити сучасну лікарню збулася лише в 1914 році. Хоч як це дивно, але перешкодою стали дві біди, що актуальні й сьогодні, — брак державних коштів і небажання місцевої еліти бодай щось змінювати в усталених порядках.

 

Кілька років ентузіаст просто домагався дозволу на будівництво, а коли отримав «добро», звів симпатичний будинок переважно за власні кошти.

 

Тут було відкрите хірургічне, терапевтичне, пологове, дитяче відділення та лабораторія. Для хірургії лікар Шиндлер привіз із Німеччини новітнє обладнання, у тому числі й рентген-апарат, що на той час був сенсаційною новинкою.

 

Сьогодні будівля, яка занесена до Державного реєстру архітектурних пам’яток України, більше нагадує обличчя з порожніми зіницями. Втім, схоже, невдовзі її капітально відремонтують для того, аби відкрити тут перший на Красноградщині хоспіс.

 

На цей проект коштом району вже підготували необхідну проектну документацію, а з Державного фонду регіонального розвитку виділили 18 мільйонів гривень. Ремонтні роботи розпочнуться цієї весни й триватимуть біля двох років. 

 

Як повідомив голова Харківської обласної ради Сергій Чернов, потребу у хоспісі Красноградщина та сусідні райони відчувають вже давно.

 

«Разом із місцевою владою та депутатським корпусом маємо спільну позицію щодо необхідності збереження пам’ятки архітектури та організації нових робочих місць, — сказав він. — А головне — будуть створені умови для надання необхідних послуг літнім людям».

 

Такий же паліативний заклад відкриють невдовзі й у Двурічанському районі. До речі, ця ідея вперше виникла ще 9 років тому, але тоді чомусь не була реалізована.

Доступний лікар

Недавно у селі Буди Харківського району відкрили капітально відремонтовану медичну амбулаторію. Від старої занедбаної будівлі тут залишилися хіба що стіни.

 

Решта — покрівля, усі комунікації, вікна, двері, внутрішній інтер’єр були повністю замінені. Скромний лікарський заклад також поповнився новим обладнанням.

 

«Для амбулаторії було придбано електрокардіографи, сухожарову шафу, тонометри, пульсоксиметри, діагностичні набори, ваги для дорослих та немовлят, доплер, центрифуги та інші прилади, а також закуплено нові меблі, — повідомив головний лікар Центру первинної медичної допомоги №1 Харківського району Олексій Долгов. — Ми сміливо ввійшли у медичну реформу і не маємо сумнівів щодо її успіху».

 

Амбулаторія в селищі Буди сяє новим ремонтом. 

Фото із сайта Харківської ОДА.

 

Загалом на Харківщині заплановано будівництво 50 нових амбулаторій загальної практики. Тридцять таких об’єктів почали зводити минулого року.

 

Паралельно у багатьох сільських населених пунктах з’являтиметься житло для лікарів, які вирішать наслідувати приклад подвижника Шиндлера. Усі заклади отримають комп’ютери і службові автомобілі.

 

«Вже маємо амбулаторії, ступінь готовності яких 90 відсотків, — повідомив заступник голови облдержадміністрації Михайло Черняк. — Там виконують оздоблювальні роботи. Загалом у першому кварталі року плануємо ввести в експлуатацію близько 15 об’єктів».

 

З’явилася у глибинці і зовсім нова послуга. Недавно у селищі Колонтаїв Краснокутського району почали використовувати комп’ютерну ЕКГ-систему CardioLab CS, розроблену харківським науковим центром «ХАІ-Медика». Прилад дозволяє лікарю бачити результат безпосередньо під час знімання даних.

 

Інформація передається фахівцям обласної клінічної лікарні, які допомагають сільському медику встановити точний діагноз і призначити необхідні препарати.

 

Загалом Харківщина наразі входить до п’ятірки вітчизняних регіонів, де у сільській місцевості активно впроваджується система телемедицини.

 

«Наша область має велику територію, розгалужену мережу населених пунктів, — каже Михайло Черняк. — При цьому виникають певні незручності приїзду пацієнтів до вузьких фахівців. У таких умовах необхідно було впровадити дистанційні форми організації медичної допомоги та консультацій. Зокрема, заклади охорони здоров’я первинної ланки та бригади екстреної медичної допомоги області було забезпечено мобільними апаратами системи «Телекард», яких сьогодні в області налічується 840 одиниць». 

Сто років без комплексного ремонту

Як і лікарня Шиндлера, будівля Дергачівскої ЦРБ розміщується у стінах сторічного будинку. Він і досі не втратив своєї архітектурної привабливості, хоча його стіни давно потребували капітальної реконструкції.

 

Поки у стаціонарі тривав ремонт, пацієнтів приймали у поліклініці, яка була повністю оновлена ще позаминулого року.

 

У стару ЦРБ майстри буквально вдихнули нове життя, перетворивши її на розкішну будівлю яскраво-жовтого кольору. Диво сталося завдяки тому, що керівництво області залучило до роботи міжнародних партнерів, зокрема, німецьку організацію GIZ.

 

Загалом районні лікарні Харківщини не ремонтувалися по 30-40 років. Тут застаріли не лише шпалери на стінах, а й медичне обладнання.

 

Проте торік крига несподівано скресла. На теренах регіону було реконструйовано 22 об’єкти закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування і 30 районних та міських лікарень.

 

Значну частину коштів на цей проект виділив Європейський інвестиційний банк у рамках Надзвичайної кредитної програми. 

 

З’явилися у лікарнях Харківщини і нові медичні прилади. «Паралельно з проведенням ремонтів закуповуємо нове обладнання, щоб лікарі мали нормальні умови для діагностики та лікування пацієнтів, — повідомила голова облдержадміністрації Юлія Світлична. — Для цього використовуються всі можливості — від державних коштів і коштів обласного бюджету до фінансування міжнародних партнерів». 

 

Загалом для медичних закладів сільських районів області торік придбали прилади на суму 30 мільйонів гривень. Змінилася і форма оплати медичних фахівців завдяки переходу комунальних закладів охорони здоров’я у статус комунальних некомерційних підприємств.

 

Новий принцип дозволяє залучати до бюджету лікарень не лише гарантований державний фінансовий мінімум, а й кошти з інших джерел.

 

І хоча організаційну новинку від МОЗу на периферії сприйняли схвально далеко не всі, піонери автономного методу вже відчули матеріальні вигоди від самостійного господарювання. 

 

Як розповіла головний лікар КНП «Центр медико-санітарної допомоги Нововодолазького району» Людмила Мороз, заробітна плата лікарів після отримання закладом ліцензії некомерційного підприємства зросла вдвічі й зараз становить близько 18 тисяч гривень, медичні сестри отримують до 10 тисяч.

 

«У лютому-березні минулого року було проведено підготовчу роботу щодо укладання декларацій з пацієнтами, — уточнила вона.

 

— Також заклад забезпечили необхідними медикаментами, медобладнанням та спецодягом для лікарів, медсестер і водіїв. За підтримки ОТГ придбали комп’ютерну техніку та 4 автомобілі «Рено Дастер». Було капітально відремонтовано Новоселівську амбулаторію».

Шиндлером бути непросто

Сто років тому лікарю Шиндлеру довелося докласти немало зусиль, долаючи бюрократичні перепони на шляху реалізації своїх ідей.

 

Сьогодні ж навпаки, чиновники намагаються розворушити сплячий медичний менеджмент на більшу активність, але часто не знаходять підтримки.

 

«Зараз медреформа проходить на рівні первинної ланки, — каже завідуючий кафедрою загальної практики сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти Олексій Корж.

 

— Ось тут у медиків є певні застереження і навіть ймовірність саботажу з їхнього боку. Очікується багато нового, а лікарі стаціонарів в основному дуже консервативні люди. Раніше сюди гроші надходили на кожне лікарняне ліжко, а тепер фінансуватимуть послуги. Це зовсім інший принцип». 

 

Звісно, без менеджерів, які добре знають особливості галузі й основи успішного бізнесу, лікарні навряд виграють боротьбу за пацієнтів.

 

Але останні, зрештою, таки зможуть отримувати якісні послуги у тих медичних закладах, де консерватори навчаться вести справу по-новому. Ідей на цей рахунок — маса.

 

Скажімо, президент Східно-української асоціації педіатрії Андрій Пеньков каже, що лікарям первинної ланки наразі дозволили не ходити на виклик пацієнтів.

 

Але медичному закладу ніхто не забороняє ввести таку послугу самостійно, і тоді до фахівців цієї лікарні запишеться більше пацієнтів. Словом, усе тільки починається.