Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Гривня на рейках: як Укрзалізниця обвалила курс національної валюти
20.03.2019
Слабкість українського фінансового ринку вражає: валюту може обвалити навіть одне державне підприємтсво.
Попри всі попередні прогнози експертів, курс долара в Україні «стрибнув» і продовжує зростати.
Загальне подорожчання вже перевищило 66 копійок, а в обмінних пунктах «зелений» продають уже на гривню дорожче.
Ситуація виглядає дивною ще й тому, що минулого четверга, 14 березня, у першій половині дня, долар не тільки не дорожчав, він навіть дешевшав: міжбанк стартував у рамках 26,70—26,80 гривні за долар і дуже швидко спустився до 26,60 грн.
Більшу частину торгів попит і пропозиція були збалансованими і нічого не віщувало подорожчання «американця».
Курсовий розворот і нове підвищення котирувань почалось у другій половині дня: після того, як на міжбанк вийшов великий скупник долара і почав змітати всю валюту з ринку.
Спочатку учасники ринку не розуміли, що це відбувається, і тільки наприкінці дня з’ясувалося, що «гуртова» скупка долара проводилася в інтересах Укрзалізниці. У перевізника настав день великої виплати за єврооблігаціями: 150 млн. доларів.
Ситуація не могла не вплинути на міжбанк — і він почав «сипатися». Курс гривні, попри загалом спокійну ситуацію на фінансовому ринку, продовжував обвалюватися.
Тому Національному банку України довелося знову підтримувати гривню продажами зі своїх золотовалютних резервів: регулятор продавав долари за 26,90 гривні і всього використав для цих потреб від 30 до 50 млн. доларів. Зменшивши свої міжнародні золотовалютні резерви, які й без того зменшувалися через необхідність виплачувати великі суми за своїми зобов’язаннями у валюті.
Психологічну позначку у 27 грн. за долар було досягнуто доволі швидко. На думку банкірів, пропозиція скоротилася до обов’язкового мінімуму, а готівковий ринок знову побіг попереду міжбанківського паровоза, впритул наблизившись до нових рекордів.
Рішення ж регулятора про збереження облікової ставки на рівні 18% підтвердило неготовність до ослаблення інфляційних очікувань і пом’якшення монетарної політики.
Таким чином гривня залишається напрочуд слабкою і дуже волатильною валютою. І хоча більшість фінансових експертів в один голос зазначають, що наша валюта в 2019 році суттєво дешевшати не мала би, будь-якого, навіть зовсім невеликого «чорного лебедя» на кшталт боргів Укрзалізниці, цілком достатньо, щоби ми ставали біднішими буквально на порожньому місці.
ДО РЕЧІ
Може, вже час кредитувати?
Національний банк України відмовився зменшувати облікову ставку і залишив її на попередньому рівні — 18% річних.
«Виходячи з необхідності стійкого зниження інфляції і оцінки ризиків, які можуть цьому перешкодити», — пояснили свої дії в регуляторі, проте зазначили, що вбачають можливості для її зниження в подальшому. Надалі ж динаміка облікової ставки базуватиметься на оновленому макроекономічному прогнозі НБУ, який оприлюднять у квітні.
Таким чином, НБУ вірить, що інфляція знизиться до 6,3% вже у нинішньому році і повернеться в цільовий діапазон 5% плюс-мінус один відсотковий пункт уже на початку наступного року. Навіть попри ризики, які також зберігаються.
Така позиція викликає критику з боку експертів і навіть ради НБУ. «Зазвичай дефляція — це наслідок економічної кризи, що супроводжується падінням споживчого попиту. До того ж в Україні все ще спостерігається зростання зарплат близько 20% за рік. У таких умовах інфляція нижче 10% вже сама по собі є перемогою, — каже експерт Олексій Блінов. — Відповідно, в останні місяці дієвість жорсткої монетарної політики в боротьбі з інфляцією падає. Цей висновок жодним чином не ставить під сумнів політику інфляційного таргетування, але все ж вимагає реалістичного осмислення».
«Схоже, наслідки «кредитної дієти» вже відчуваються: економіка України починає потроху гальмувати. Так, у січні поточного року зафіксовано падіння промислового виробництва на 3,3%, тоді як у січні минулого року було зафіксовано його зростання на 4,3%», — каже голова ради НБУ Богдан Данилишин, зауважуючи, що причиною цього він вважає високі кредитні ставки.
Адже бізнес не може дозволити собі брати такі дорогі кредити: банки встановлюють ставки в залежності від облікової ставки НБУ.
