Курс євро: хто в Європі виграв, а хто програв від запровадження спільної валюти

Німеччина завершила минулий рік із найвищим після возз’єднання країни у 1989 році профіцитом бюджету (перевищенням надходжень над видатками) розміром 58 мільярдів євро, повідомило Федеральне статистичне відомство Destatis.

 

 

Зокрема, надходження, отримані урядом — на федеральному, регіональному та комунальному рівнях, — склали 1,543 трильйона євро. Водночас розмір видатків склав 1,485 трильйона євро. 

 

 

Рекордний профіцит бюджету спостерігається у ФРН п’ятий рік поспіль, повідомив Destatis. Загальний обсяг надходжень до бюджету країни виріс у порівнянні з 2017 роком на 4,7 відсотка, а загальний обсяг витрат зростав дещо повільніше — на 3,2 відсотка. 

 

 

Статистичне відомство пов’язує зростання доходів бюджету з розвитком ринку праці і, як наслідок, збільшенням бази платників податків, а також з оподаткуванням приросту капіталу в поєднанні зі зростанням на 4,3 відсотка внесків до фондів соціального забезпечення, зроблених спільно працівниками та роботодавцями. 

 

Статистичне відомство не згадує про ще один чинник, який посприяв економічному та фінансовому благополуччю Німеччини. Але про нього йдеться в іншому звіті, який був оприлюднений кількома днями раніше звіту Destatis. Згідно з дослідженням Центру європейської політики, розташованого в німецькому місті Фрайбург, якби Німеччина не запровадила 1999 року спільну європейську валюту євро замість німецької марки, то її ВВП у 2017 році був би на 1,9 трильйона євро меншим. Цей звіт підготовлено до 20-ї 

річниці запровадження євро та створення єврозони, до якої тепер входять 19 країн. 

 

Європейські політики постійно стверджують, що запровадження спільної європейської валюти було вигідне всім. Але експерти Центру європейської політики вивчили вплив запровадження євро на економіку та фінанси восьми провідних країн єврозони (Бельгії, Німеччини, Греції, Іспанії, Італії, Нідерландів, Португалії та Франції) та 19 країн єврозони загалом і зробили висновок, що це не зов­сім так. Найбільше від запровадження євро виграли громадяни Німеччини та Нідерландів, а найвiдчутнiших втрат зазнали французи та італійці. 

 

Дослідження показало, що з 1999 року найбільший приріст благополуччя був у Німеччині (23,1 тис. євро на одну людину і 1,9 трлн. євро загалом по країні) та в Нідерландах (21 тис. на одну особу і 346 млрд. євро загалом по країні).

 

А ось французи за останні 20 років недорахувались 56 тис. євро на одну людину, або 3,6 трлн. євро загалом по країні. Ще гірше євро відбилось на італійцях — втрати в 73,6 тис. євро на одну людину і 4,3 трлн. євро загалом на країну. Португалія втратила за 20 років 424 млрд. євро. 

 

Як не дивно, але ще однією країною, яка отримала вигоду від входження до зони євро, виявилась Греція. Незважаючи на затяжну кризу, в якій країна перебувала з 2011 року, за 20 років кожен грек зміг покращити своє благополуччя завдяки запровадженню спільної європейської валюти на 190 євро (два мільярди євро в сукупності по всій країні).

 

Греки позбулися своєї постійно девальвуючої та нестабільної драхми і виграли на запровадженні стабільного євро. 

 

А ще «виграшні» німці досі не обміняли на євро  понад 10 млрд. старих німецьких марок. Німецька марка була дуже ходовою валютою.

 

В багатьох інших країнах світу, передусім у колишній Югославії та в Східній Європі. Тож у світі надалі на руках зберігається близько 4% старої грошової маси в німецьких марках. Хоча й зараз можна безпроблемно обміняти дойч­марки на євро в банках Німеччини. 

 

Євро запровадили 1 січня 1999 року для безготівкових розрахунків усередині країн єврозони. На початковому етапі паралельно з євро в обігу перебували і національні валюти. В 2002 році були введені в обіг монети і банкноти євро, які замінили місцеві валюти. На сьогоднi євро перебуває в обігу в 25 країнах світу та трьох заморських територіях. Але до самої зони євро входять лише 19 країн. 

 

Надалі не поспішають переходити на євро деякі країни ЄС, які за станом економічного розвитку та фінансової системи давно вже готові до такого кроку. Йдеться передусім про Чехію, Польщу та Угорщину. 

 

Уже після оприлюднення звіту Центру європейської політики прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, не називаючи його, але ніби коментуючи висновки, заявив в інтерв’ю Польському радіо: «Нашим постулатом не є, щоб Польща при­йняла євро, а зовсім навпаки, ми вважаємо, що наш злотий краще дбає про добробут поляків».

 

І навів приклад сусідньої Литви: «Я наведу результати проведеного в Литві дослідження стосовно цін на 40 товарів першої необхідності, таких як харчові продукти, одяг чи побутова техніка. Виявилось, що серед цих 40 товарів 12 є у нас найдешевшими в усьому Європейському Союзі, а ці ж товари коштують у Литві вище середньої європейської ціни». Вагомий аргумент для пересічного споживача.