Сірий кардинал Банкової: хто у 2013 році підставив студентський Майдан під удар «Беркута»

Не просто так було згадано, що студентський Майдан називали «без політики». В Україні давно застосовують практику контролю вуличних протестних дій.

 

Наведемо приклад: коли Банковій неугодні ті чи інші хвилювання у країні, вона намагається очолити їх лояльними до влади громадськими активістами або політиками.

 

Покричать, покричать i сядуть у результаті за стіл переговорів. На тих, хто не бажає пливти за течією, навішують ярлик «аполітичності».

 

Їх часто залишають без необхідної матеріальної підтримки і просто «зливають».

 

На цьому й намагалася зіграти тоді Банкова, коли забажала розколоти Євромайдан на дві частини.

 

Студентський Майдан «без політики» залишався на майдані Незалежності, а «політичний» вибрав для проведення мітингів Європейську площу.

 

Деякі представники Координаційної ради Євромайдану вирішили об’єднати два дружні  табори, але були й ті, хто виступив проти.

 

«За» висловилися: Тетяна Чорновіл, Ігор Луценко, Володимир В’ятрович, а «проти» — Руслана Лижичко, Богдана Бабич і Олег Рибачук.

 

«Я вважав, що таке об’єднання є важливим і бажаним. Ситуацію двох Майданів активно використовували для підтримки недовіри до політиків. Причина відмови частини Координацiйної ради від об’єднання, на мою думку, — недовіра і конкуренція, оскiльки частина активістів уже заявила про свої політичні амбіції. Об’єктивно це сприяло планам адміністрації Януковича максимально розділити проукраїнські сили на кілька ворогуючих груп», — розповідає виконавчий директор у Центрі близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

 

Розмови про об’єднання вели 29 листопада. Але заслуговують на увагу і «дивні», м’яко кажучи, дії представників Координаційної ради в цей день.

 

Партія «Батьківщина» обіцяє завести «звук», генератори, кухню й організувати охорону для протестувальників.

 

Однак установку акустичних систем опозиції починає блокувати «Беркут». Дії силовиків підтримує Єгор Соболєв. На відео  він говорить, що запросив міліцію охороняти учасників протесту (в тому числі й студентів) від провокаторів.

 

Коли ж Тетяна Чорновіл закликала студентів допомогти розблокувати апаратуру, то Олег Рибачук став кричати, що це «провокація».

 

«Олег Рибачук хапає мікрофон і починає розповідати, що ось там (махає рукою в бік проїжджої частини) перебувають провокатори. Та не прості, а з депутатськими значками.

 

Причому від однієї з дружніх партій. «Ось які, виявляється, у нас союзники. Вони хочуть, щоб діти йшли туди. А там «Беркут». «Беркут!», — згадує блогер під ніком yes1111.

 

Цю інформацію підтверджує і журналіст Андрій Дзиндзя. «Вони просто не дали завести «озвучку». У мікрофон кричали «провокація». Власною персоною кричав Рибачук», — розповідає Дзиндзя.

 

Без необхідного матеріального забезпечення частина активістів розходиться по домівках. Увечері на сцену виходить боєць «Правого сектору».

 

Він повідомляє студентам, що «тiтушки» готують напад на них. У цей момент мікрофон відключається.

 

Студенти викрикують: «Звук! Звук!» i «Повтори! Повтори!». На відео можна побачити, як Рибачук удає, що не розуміє прохань натовпу, однак погоджується повернути мікрофон виступаючому.

 

І ось який цікавий момент. Якщо подивитися фільм «Побиття студентів на Майдані: хто віддав наказ?», то в ньому йдеться про те, що першими на студентів повинні були напасти «тiтушки», а вже потім «Беркут» узяв би ситуацію під контроль і втихомирив сторони конфлікту. Але в ньому не показали згадане відео з виступом активіста «Правого сектору».

 

За чотири години до побиття студентів «координаційні порадники» заявляють, що залишать Майдан, оскільки в них закінчилися гроші, паливо і дрова.

 

На 11:34 хвилині відео можна почути фразу: «Через три години тут нічого вже не буде».

 

«Це факт, Рибачук почав вивозити апаратуру з Майдану перед розгоном. Але хто такий Рибачук? Навіщо йому надавати якусь вагу? Є здогад, що він працював на Льовочкіна—Фірташа. У Майдану не було конкретних суб’єктів. Найрізноманітніших людей об’єднувала ненависть до влади Януковича», — вважає політолог Валентин Гладких.

 

Уночі Єгор Соболєв вирішив покликати опозицію назад на Майдан, яка, звичайно ж, відмовилася від пропозиції після ранкових подій.

 

«Мені Тетяна Чорновіл два роки тому розповідала, що Єгор Соболєв уночі телефонував Пашинському (який координував установку «озвучки») і перед самим розгоном сказав йому: «Збирай Майдан». Фактично він намагався підставити опозицію. Я думаю, що була ідея зігнати і побити опозицію. Тому що просто бити людей не мало сенсу», — говорить Дзиндзя.

 

Першого грудня Андрій Дзиндзя запитав в Олега Рибачука: «Чому ви не попередили, що буде напад на студентів? Де ви були, коли били людей?».

 

Але Рибачук так і не зміг відповісти на ці запитання. Дзиндзя вважає, що Олег Рибачук працював на адміністрацію Президента Януковича і міг співпрацювати з Льовочкіним—Фірташем.

 

Спроби Рибачука підставити опозицію простежувалися саме перед подіями на Майдані.

 

У медіа повідомляли: «Минулого тижня на сайті громадської організації Олега Рибачука «Центр UA» оприлюднено низку матеріалів, пов’язаних з ініціативою повернення в Україну понад 200 млн. доларів США, які вважають вкраденими колишніми прем’єр-міністрами України Тимошенко і Лазаренко». Ці ж матеріали Рибачук передав у ГПУ.

На персонi Олега Рибачука ми зупинилися не просто так. Видання ZIK iз посиланням на The Washington Times опублікувало в листопаді минулого року статтю, в якій згадувало Олега Рибачука, колишнього віце-прем’єр-міністра і главу адміністрації Президента України часів Віктора Ющенка, як екс-співробітника радянських спецслужб.

 

Він навчався в ГРУ, а також був відправлений виконувати спецзавдання в Індії як перекладач в офісі російської державної нафтогазової компанії «Зарубєжнєфть».

 

Пізніше цей офіс очолив Микола Токарєв, який був начальником Путіна в НДР. Рибачук в Індії працював iз місцевими політичними партіями й фінансував їх.

 

«У звіті представлено імена людей, які відомі на Заході як затяті прихильники демократичних цінностей. Серед цих імен ми звернули увагу на Олега Рибачука, колишнього віце-прем’єр-міністра і глави адміністрації Президента України, який в останні роки активно залучений серед громадянського суспільства», — зазначає видання.

 

Також у матеріалі наголошується, що «джерело виключає можливість, що пан Рибачук припинив співпрацю з державними органами безпеки РФ, оскільки він, як і раніше, володіє надзвичайно секретною інформацією про російських агентів в Індії, що є дуже важливими відомостями для Москви».

 

Раніше сам Рибачук зізнавався, що працював iз радянськими спецслужбами. Андрій Дзиндзя вважає, що Олег Рибачук намагався таким чином зіграти на випередження, розуміючи, що про нього випустять матеріали в негативному ключі.

 

Також він розповів, що екс-народний депутат Володимир Сівкович дав на нього свідчення в ГПУ, розповівши про роботу Рибачука на Банкову.

 

Олег Рибачук, скориставшись своїм «конторним» досвідом, міг бути тим необхідним інструментом Банкової для «зливу» Євромайдану.

 

Однак необачне рішення підставити людей під удар не тільки не припинило протести, а й посилило їх. Виходить, що замість залякування тільки розлютили.

 

Однак чому Рибачук досi не дав свідчень iз приводу Євромайдану силовим структурам України після Революції гiдностi? Залишається тільки гадати.