Запланували багато — зробили мало. У четвер від самого ранку під стінами парламенту пікетували близько сотні активістів.
Вони вимагали підтримати законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Мовний — має стати замінником теперішнього документа Колесніченка—Ківалова. У новому законопроекті передбачається створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.
У першому читанні Рада ухвалила його в жовтні 2018 року. І вже б у четвер Верховна Рада мала почати розгляд правок до другого читання.
Проте сталось не так, як гадалось, і законопроект про мову перенесли на наступний пленарний тиждень.
Загалом, за словами Голови Верховної Ради Андрія Парубія, розгляд поправок до цього законопроекту може тривати близько тижня і за каденцію цієї Ради закон таки мають прийняти, запевняє спікер.
Ще зранку парламентарії провалили законопроект про медіацію. Спікер парламенту Андрій Парубій ставив його на голосування кілька разів, однак документ так і не знайшов підтримки в залі.
Ним депутати хотіли сформувати правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту. Тобто замість того, щоб одразу подавати до суду, сторонам пропонувалося б врегулювати конфлікт за допомогою медіаторів. Проте депутати не змогли дійти згоди в цьому питанні.
Ще на три місяці парламентарії продовжили діяльність Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів. Учора перед депутатами прозвітував голова комісії Борислав Береза, заявивши, що роботу до кінця не завершено, тому на справу треба більше часу. За продовження роботи ТСК проголосували 290 народних депутатів.
Також на засіданні заслухали та прийняли до відома попередній звіт Тимчасової слідчої комісії про перші три місяці роботи. Не оминули у парламенті й дискусійного рішення Конституційного Суду щодо незаконного збагачення.
Нагадаємо, у вівторок 26 лютого Конституційний Суд вирішив, що положення статті про незаконне збагачення не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості.
Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків. Ці аргументи спростувала антикорупційна ініціатива EUAIC — найбільша програма технічної допомоги ЄС у боротьбі з корупцією в Україні.
Вона опублікувала висновок про конституційність статті про незаконне збагачення. У четвер на ситуацію відреагував Президент Петро Порошенко.
Він попросив депутатів зареєструвати як невідкладний новий проект закону про покарання для чиновників за незаконне збагачення: «Підписав та даю доручення зареєструвати президентський законопроект про передбачення покарання для чиновників за незаконне збагачення. Надаю законопроекту статусу невідкладного», — заявив Порошенко.
Він підкреслив, що в новому законопроекті «враховані всі зауваження» Конституційного Суду.
Не обійшлося вчора і без сюрпризів. Народні депутати від БПП Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та Сергій Лещенко подали заяви про вихід iз фракції.
«Подав заяву про вихід iз фракції БПП. Це — формальність. Ми вже давно по різні боки ціннісних барикад. Останні події це лише підтвердили», — заявив Найєм.
Пані Заліщук вказує, що не вважає за можливе залишатися у фракції БПП після скандалу з розкраданням в оборонній сфері. «Не вважаю, що мандат — це квиток раба. За останні чотири роки він дав можливість боротися за важливі закони. Наприклад, закон про Антикорупційний суд. Але далі немаю жодної прив’язки до цієї абревіатури», — пояснила нардеп.
Цікаво, що у випадку виходу народних депутатів із фракції політичні сили мають право позбавляти обраних за списком депутатів їхніх мандатів із подальшим заведенням до парламенту наступних претендентів у списку.
