П’ять років тому — 20 лютого 2014-го — армія Російської Федерації розпочала анексовувати український Крим.
У Києві у ті дні Революції гідності російські снайпери і свої «беркутівці» розправлялись із мирними демонстрантами.
Після самоусунення від влади президента Віктора Януковича сепаратистські настрої у Криму вибухнули з новою силою.
23 лютого у Севастополі, за сценарієм ляльководів із російських спецслужб, зібрали багатотисячний мітинг, на якому вирішили не перераховувати у Київ податки, а міським головою було проголошено громадянина Росії. 25 лютого сепаратисти організували акції перед Кримським парламентом.
У ніч на 27 лютого парламент та уряд Криму захопили бойовики і вивісили над ними прапор РФ. Утім це не завадило зібратися продажним депутатам Верховної Ради півострова й ухвалити рішення про призначення референдуму щодо статусу Криму.
Того ж дня захопили аеропорт «Бельбек» у Севастополі і заблокували поромну переправу в Керчі. Майже одночасно (28.02 — 02.03.2014) російські військовики без розпізнавальних знаків, так звані «зелені чоловічки», розпочали блокування українських військових частин і об’єктів на півострові; захопили Сімферопольський аеропорт.
Українські військові збройного опору майже не чинили, бо, у переважній більшості випадків, керували ними командири, як з’ясувалося пізніше, заздалегідь завербовані російськими спецслужбами (зовсім скоро вони в окупаційній армії зайняли керівні посади).
За зрежисованим Кремлем сценарієм уже 1 березня самопроголошений «голова Ради міністрів АР Крим» Сергій Аксьонов звернувся до Володимира Путіна посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму.
І того ж дня президент РФ «ощасливив» кримчан: надіслав до Ради Федерації пропозицію про введення російських військ у Крим. Обидві палати Державної думи 1 березня 2014 року о 17:20 проголосували за введення російських військ на територію України, зокрема й у Крим.
16 березня російська окупаційна влада провела так званий «референдум» про незалежність АР Крим, яким вона намагалась легітимізувати захоплення іноземної території.
І вже 18 березня у Москві Володимир Путін разом із Сергієм Аксьоновим і також самозванцями спікером Верховної Ради АРК Володимиром Константиновим та головою Севастопольської МДА Олексієм Чалим підписали Договір про прийняття Республіки Крим до складу Росії.
Про все це розповідає документальний фільм «Крим. Вкрадений півострів» виробництва компанія Fresh Production, прем’єра якого відбулася на каналі «Україна» 28 лютого (ну дуже пізно — о 23:30, у час, куди мовники ставлять те, що треба показати, але не хочуть, щоб ці кадри бачила велика аудиторія, посилаючись на її малу зацікавленість серйозними темами). Стрічка охоплює у хронологічному порядку період із початку масових розстрілів на майдані Незалежності до офіційної анексії Криму.
Фільм зняли за підтримки Міністерства інформаційної політики України. Продюсери — Олег Щербина та Юлія Чернявська.
«Крим. Вкрадений півострів» 1 березня покаже телеканал «Еспресо» (22:30), а «1+1» — 16 березня, 23:50. Міжнародна прем’єра відбудеться 5 березня в Брюсселі під час конференції «Ситуація в окупованому Криму», що пройде в Європейському парламенті.
Ситуацію стосовно анексії Росією українського Криму у фільмі коментують, зокрема, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і його заступник Ахтем Чийгоз, Президент України Петро Порошенко, секретар РНБО Олександр Турчинов, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, перша заступник міністра інформаційної політики, журналіст Еміне Джапарова та литовський дипломат Пятрас Вайтєкунас.
