Він нині перемістився і вирує на вулиці Банковій, 2, у кабінетах Національної спілки письменників України.
У тих патріотичних кабінетах, де колись народжувався волелюбний Народний рух України.
І творча складова цього майданного явища перетворила письменницьке слово на своєрідну токсичну зброю щодо кожного, хто наважується висловити свою позицію, що не сприймається теперішнім керівництвом Спілки.
Наприклад, член правління, голова Київської обласної організації Анатолій Гай успішно носить почесну офіційну наліпку звинувачень в «деструктивній діяльності та порушеннях Статуту НСПУ».
В часи компартійні — це означало б «націоналістичну, антирадянську чи контрреволюційну» діяльність та порушення лінії КПРС.
...У такому от «творчому ключі» тривали лютневі загальні збори Київської обласної організації, скликані очільниками НСПУ.
Голова правління Михайло Сидоржевський доповів письменникам Київщини, що секретаріат і правління прийняли рішення про виключення зі Спілки та позбавлення права очолювати обласний письменницький підрозділ Анатолія Гая й запропонував обрати іншу кандидатуру.
Формулювання: «Підриває суспільний авторитет НСПУ, перешкоджає статутній діяльності творчої спілки і грубо суперечать пункту «б» статті 4.2 Статуту НСПУ, згідно з яким кожен член НСПУ зобов’язаний сприяти виконанню її цілей та завдань...»
Міжособистісні стосунки А. Гая (до речі, прийнятого до Спілки ще в 80-х роках минулого сторіччя за рекомендацією Олеся Гончара) з нинішнім головою НСПУ Михайлом Сидоржевським заіскрилися в оцінці тривалого розбазарювання корпоративного письменницького майна, що, на його думку, «з молотка» потрапляє в потрібні комусь руки комерційних ділків від приватного бізнесу.
Так, два об’єкти в Одеському Будинку творчості на 15 сотках приморської землі було продано у 20 разів дешевше ринкової вартості та без письмових погоджень 2/3 обласних організацій НСПУ, що є грубим порушенням статуту.
У такий спосіб прийнято рішення і про продаж залишків письменницької поліклініки у Києві біля Золотих воріт, яку у передвиборчій програмі пан Сидоржевський обіцяв повернути письменникам. Тепер продає залишки, причому за ціною, яку назвав покупець і яка щонайменше у чотири рази нижча від ринкової.
Письменники Київщини вимагали пояснення від очільника Спілки, чому за їхньою спиною таємно вчинили показову розправу над колегою, не вислухавши їхню думку, не проаналізувавши його діяльність, не пояснивши, що ж відбувається з відчуженням корпоративного спілчанського майна, за яке чесно, публічно й відкрито бореться Анатолій Іванович Гай?
Спілкування не вийшло, бо твердження Сидоржевського, що правління НСПУ, мовляв, мало право так діяти, не переконало письменницьке товариство. А щодо відчуження майна він заявив, що правлінню доводиться вибиратися з фінансової скрути, утвореної ще за часів десятирічного керування Спілкою Володимиром Яворівським.
Так, вірний БЮТівець пан Володимир у «народних» обладунках депутата Верховної Ради України від партії «Батьківщина» справді, як вважають письменники, причетний до суцільної фінансової руїни.
Йому публічно й досі закидають, що він «знищив «Еней» (письменницький клуб дозвілля. — Авт.) з фресками Базилевича, розпродав майно в Ялті, Одесі, Коктебелі, Трускавці, Ірпені та здав будинок на Банковій однопартійцю Сенченку під його відверто неукраїнський «КОБАЛЬТ» на 49 років...»
І чомусь правління М. Сидоржевського не порушує питання про виключення Володимира Олександровича зі Спілки, не звертається з позовами до суду щодо розв’язання майнових проблем, а карає свого колегу за принциповість у відновленні спілчанської справедливості...
У своєму рішенні загальні збори таємним голосуванням ухвалили вимогу скасувати рішення правління НСПУ про виключення А. І. Гая з членства в Спілці та зняття з посади голови обласної письменницької організації, як грубе порушення статутних вимог («за» — 30, «проти» — 3, «утримались» — 2).
Сумно писати про Майдан письменницький. Адже він не об’єднує до гурту патріотичну творчу українську інтелігенцію, не мобілізує на ідейний захист України в період інформаційної та військової агресії біснуватого російського Кремля.
