Хвалять і попереджають: чого Євросоюз очікує від України у 2019 році

Україна вже втретє за останні три місяці стає однією з основних тем обговорення на засіданнях Ради ЄС у закордонних справах, зазначає «Німецька хвиля».

 

 

У листопаді та грудні в центрі уваги перебували ситуація в Азовському морі, так звані «вибори» сепаратистів на Донбасі та атака Росії на українські судна поблизу Керченської протоки.

 

 

А ось на засіданні 18 лютого глав МЗС держав ЄС хвилювали в першу чергу реформи в Україні на тлі президентських і парламентських виборів.

 

Упродовж минулого року в Брюсселі регулярно лунали застереження, що вибори в Україні не повинні стати на заваді продовженню реформ.

 

Перед нинішнім засіданням Ради ЄС низка держав об’єднання запропонувала неофіційний документ для обговорення (так званий non-paper) під назвою «Зберегти Україну на європейському шляху».

 

У ньому зазначається, що вибори 2019 року стануть тестом для України.

 

«Ми справді віримо, що успішний процес реформ, який приносить процвітання, хороше врядування, верховенство права та міцну демократію, є найкращою відповіддю України на зусилля Росії з дестабілізації та на її агресію», — зазначається у документі.

 

Водночас Верховна представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні на прес-конференції за підсумками Ради ЄС не продемонструвала жодних сумнівів у тому, що реформи в Україні триватимуть.

 

За її словами, нині, напередодні п’ятої річниці завершення подій на Майдані, Україна є іншою країною, ніж у 2014 році.

 

«Я вірю, що цей тренд реформ продовжиться впродовж цього року виборів та, очевидно, згодом, оскільки це відповідає вимогам громадян України», — зазначила вона.

 

Водночас Могеріні наголосила, що у Брюсселя немає жодних преференцій щодо кандидатів: «Хоч би якими були результати виборів, ми продовжимо співпрацювати з державними органами, з людьми в країні. Наші відносини засновуються не на партійній політиці, а на дружбі між людьми та країнами».

 

Уранці цього ж дня у неї була можливість висловити всі свої очікування напряму міністру закордонних справ України Павлу Клімкіну. До участі у самій Раді ЄС його не запросили.

 

Однак глава МЗС Данії Андерс Самуельсен організував сніданок iз Клімкіним. Взяли у ньому участь делегації усіх 28 держав ЄС. Основою для дискусії за сніданком і став non-paper.

 

У свою чергу, чиновник ЄС пояснив «Німецькій хвилі», виконання яких конкретно реформ у Брюсселі очікують у 2019 році від Києва: завершення створення Вищого антикорупційного суду та початок винесення ним рішень, результати автоматичної перевірки Е-декларацій, прогрес реформ в енергетиці.

 

У цьому питанні джерело видання окремо виділило анбандлінг «Нафтогазу», тобто створення незалежного оператора газотранспортної системи. Серед очікувань також впрова­дження закону про нацбезпеку та виконання зобов’язань Києва в рамках програми макрофінансової допомоги від ЄС.

 

Другою темою Ради ЄС, пов’язаною з Україною, були події у Керченській протоці, під час яких Росія захопила не лише три українських судна, а й 24 членів екіпажів.

 

Головною вимогою ЄС після тих подій було і залишається негайне звільнення моряків. Спершу в Брюсселі, Берліні та Парижі вибрали підхід переговорів iз Росією, тому в Євросоюзі утримувалися від жодної згадки про додаткові санкції. 

 

Оскільки ситуація не змінилася, вирішили змінити підхід. За словами Могеріні, у ЄС досягли консенсусу щодо необхідності запровадити додаткові санкції.

 

Щоправда, йдеться лише про персональні обмежувальні заходи. Вони торкнуться восьми осіб, їх затвердження очікують упродовж наступних двох тижнів.

 

Рада ЄС обговорила і нові програми підтримки для регіону Приазов’я. Як повідомила Могеріні, в першу чергу йдеться про розвиток автомобільних доріг і залізниці, створення навчальних центрів у містах Приазов’я, а також підтримку малих і середніх підприємств.

 

Обговорюють відкриття офісу в Маріуполі, який вестиме програми ЄС, створення бізнес-шкіл, а також курсів для тих, хто втратив роботу, зазначив Клімкін і уточнив, що рішення щодо цих програм планують ухвалити наступного тижня, коли Україну відвідає віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс спільно з представником Європейського інвестиційного банку.