Є архітектурні будівлі, що стають візитною карткою міста.
Так, скажімо, в Парижі — це Ейфелева вежа, у Будапешті — будівля парламенту, в Лондоні — Біг-Бен тощо. А Сідней уславився своїм незвичним Оперним театром.
Ця будівля авторства данського архітектора Йорна Утзона, що розташована фактично на воді — у Сіднейській затоці на мисі Беннелонг Пойнт, у вигляді напнутих вітрил, навіть була номінантом на звання Сімох нових чудес світу і ввійшла до півфіналу.
Після відкриття цього справді шедевру сучасної архітектури і 1973 році (умовну стрічечку перерізала сама королева Англії Єлизавета) Опера стала найвідвідуванішим місцем найбільшого міста Австралії — Сіднея.
Звісно ж, спритні ділки від бізнесу не проминули скористатися цим фактом, тож довкола Оперного театру, наче гриби після дощу, повиростали різні кафешки, ресторанчики, з терас яких зручно споглядати цей витвір «застиглої у камені музики», як ще називають архітектуру.
І все б нічого, якби не знавіснілі чайки, які буквально штурмують туристів, по-піратськи відбираючи у них їжу просто з тарілок.
Власникам закладів харчування часто доводилося відшкодовувати відвідувачам завдану пернатими шкоду, приносячи нові порції недешевих страв.
І, звісно ж, вони терпіти неабиякі збитки від цього. Та на допомогу їм прийшов... хвостатий патруль, тобто кінолог Карлос зі своїм собакою.
Ще здалеку почувши гавкіт спанієля Роксі, чайки розліталися в різні боки, залишаючи туристів у спокої.
Таке патрулювання виявилося настільки дієвим, що кількість замін страв у ресторанчиках зменшилася на 80 (!) відсотків.
Тепер господарі цих закладів рекомендують ці послуги й господарям інших ресторанів, розташованих поблизу водойм.
А собачий патруль довкола Сіднейської опери, схоже, тепер стане постійним.