Прозріння біля «відчинених дверей»: у Німеччині заговорили про посилення міграційної політики

Правляча в Німеччині урядова коаліції на чолі з правоцентристськими партіями ХДС/ХСС (Християнсько-демократичний союз Німеччини та Християнсько-соціальний союз Баварії) анонсувала запровадження більш жорсткої міграційної політики.

 

«Ми повинні узгодити гуманітарний підхід iз суворістю», — пояснила глава ХДС і майбутня наступниця Ангели Меркель на посаді канцлера ФРН Аннегрет Крамп-Карренбауер.

 

Така заява пролунала на дводенній конференції двох правлячих християнських партій у Берліні. 

 

«Те, що сталося у вересні 2015 року, було абсолютним винятком, винятковою гуманітарною ситуацією. Ми повинні зробити все, що в наших силах, щоб ситуація 2015 року (з масовим напливом мігрантів. — Авт.) ніколи не повторилась. Ми повинні продемонструвати, що зробили з цього висновки», — заявила на конференції Аннегрет Крамп-Карренбауер, яка з грудня минулого року змінила Ангелу Меркель на посаді глави ХДС. 

 

Міністр внутрішніх справ Баварії Йоахім Геррманн, який репрезентував ХСС, заявив, що дводенна міжпартійна конференція визначила «дуже важливий і розсудливий» азимут у міграційній політиці. І додав, що «внутрішня безпека є фірмовим знаком християнських партій».

 

Усі зроблені на конференції правлячих партій у Берліні заяви та рішення свідчать про відхід від не­зваженої та згубної політики «відкритих дверей» уряду канцлера Ангели Меркель.

 

Така політика спровокувала катастрофічні наслідки як у самій Німеччині, так і загалом в ЄС.

 

Невдоволення нею німецького суспільства та суспільств інших європейських країн спричинило різкі зміни на політичних сценах європейських країн, зростання популярності раніше маргінальних та націоналістичних сил, часто прихильних не європейським цінностям, а тоталітарній Росії, стрімке зміцнення їх популярності та прихід їх до влади в окремих країнах, зокрема в Італії. 

 

У 2015 році з наміром отримання притулку до Німеччини прибуло близько 900 тисяч мігрантів iз Близького Сходу та Африки, передусім з Іраку, Сирії та Афганістану.

 

Сподівання на їх інтеграцію в суспільство та здобуття таким чином нових робочих рук не справдились. Метою значної частини мігрантів була не стільки робота, як німецька система соціального захисту — одна з кращих у Європі.

 

Замість розвивати Німеччину, частина прибульців перетворилася на тягар для країни за рахунок німецьких платників податків. Мігранти принесли з собою до «нового світу» звичаї своїх країн, кримінал та радикальні ісламістські настрої.

 

Ангела Меркель, запровадивши політику «відкритих дверей», незаперечно мала рацiю лише в тому, що Німеччина критично потребує нових робочих рук. Але вже кваліфікованих.

 

У наступні 40 років Німеччина потребуватиме щонайменше 260 тисяч закордонних працівників щороку, аби забезпечити свої економічні потреби.

 

Такі результати дослідження, оприлюдненого німецьким Фондом імені Бертельсмана (Bertelsmann-Stiftung). При цьому експерти очікують на прибуття 114 тисяч мігрантів з інших країн-членів ЄС та ще 146 тисяч — iз третіх країн, повідомляє «Німецька хвиля» з посиланням на звіт Фонду Бертельсмана.

 

Головним чином ідеться про висококваліфікованих фахівців, зазначають дослідники, особливо в умовах зростаючої дигіталізації ринку праці і повсюдного запровадження цифрових технологій.

 

Водночас експерти фонду також вважають, що нинішня політика федеральної влади у сфері міграції не відповідає цим запитам.

 

«Якщо подивитися на основні країни-постачальники претендентів притулку, то майже 65 відсотків мігрантів iз них задіяні в якості обслуговуючого персоналу», — йдеться у звіті. У 2017 році більш ніж третина всіх прибулих у пошуках роботи до Німеччини з країн, що не входять у ЄС, не мала документів, що підтверджують наявність професії.