Але свіжі соцопитування щодо думки українців, які проводились у січні 2019 року, демонструють корінний перелом — Тимошенко як мінімум не перша.
Так, згідно з опитуванням компанії «Рейтинг», Тимошенко вже друга, після Володимира Зеленського. А згідно з опитуванням «Социс», КМІС і «Центра Разумкова», Тимошенко навіть третя — її випередив іще й Петро Порошенко.
Але оскільки розбіжності у відсотках у межах статистичної похибки, об’єктивно й неупереджено можна стверджувати саме про 2-3-тє місце Тимошенко.
Спробуємо розібратись, чому Тимошенко втратила «чемпіонський пояс» лідера рейтингів за два місяці до виборів.
Втома українців від нав’язливої агітації Тимошенко
ЮВТ першою серед кандидатів у президенти почала активну агітацію. Зокрема, ще у червні 2018 року відбувся широко розрекламований форум «Новий курс України».
Потім вона проводила форум «Новий економічний курс України». Згодом — «Нова стратегія миру та безпеки». Потім — «Нова соціальна доктрина». Далі — «Всеукраїнський молодіжний форум». Весь цей час штаб Тимошенко масово розміщував білборди, телевізійну рекламу, рекламу в інтернеті.
Це дозволило їй зацементувати певний рівень підтримки й утримувати лідерство. Але мало побічний негативний ефект у довготривалій перспективі, який і почав проявлятися — люди втомлюються від політичної реклами. Словом, занадто багато Тимошенко.
Початок активної кампанії інших кандидатів, зокрема Володимира Зеленського
Спочатку комік Володимир Зеленський дав тривале інтерв’ю журналісту Дмитру Гордону. Потім у новорічну ніч оголосив, що йде в президенти.
Ці події викликали подальші бурхливі хвилі обговорення та переключили всю увагу суспільства саме на цього кандидата в президенти, якщо не враховувати історичне отримання Томосу для Української Православної Церкви.
Подальші епатажні та нестандартні кроки Зеленського з оголошенням допомоги у складанні програми та реаліті-шоу «Зе президент» продовжували підсилювати його позиції. Зрештою, він став лідером рейтингів, згідно з соцопитуваннями.
Тобто зменшилась природна присутність Тимошенко на порядку денному. Зберігалась її рекламна кампанія, але приводів для обговорення Тимошенко, крім безпосередньо урочистого висування леді Ю в президенти, фактично не було протягом останнього місяця.
Дії «технічних кандидатів» проти Юлії Тимошенко
Наприкінці минулого року Тимошенко намагалася скористатися ситуацією підняття тарифів і почала комплексну рекламну кампанію, в якій обіцяла «знизити ціну на газ у 2 рази».
Але цей меседж був девальвований обіцянками «технічного кандидата» Сергія Капліна «знизити ціну на газ у 4 рази». Ситуація дійшла до абсурду та нейтралізувала солодку і популістичну обіцянку Тимошенко.
У січні 2019 року з’явився ще один «технічний кандидат» — екс-журналістка Юлія Литвиненко. По-перше, вона теж жінка, причому з певною впізнаваністю завдяки роботі на телебаченні. По-друге, вона атакує всіх конкурентів, в тому числі й Тимошенко, компрометуючими запитаннями на рекламних білбордах, телебаченні та в інтернеті.
Зокрема, активно поширюється питання Литвиненко до Тимошенко: «В 2009 році ви підписали кабальний для українців газовий контракт і збільшили вартість газу в 10 разів. Зараз обіцяєте, що знизите. Чому ви вважаєте, що заради влади можна обманювати людей?».
До речі, рейтинги цього не відображають, але на кінцеві результати вплине — похід у президенти «технічного кандидата» Юрія Володимировича Тимошенка. У нього те саме прізвище і по батькові, як у Юлії Тимошенко, ще й схоже написання імені. Неуважні виборці або люди з поганим зором можуть переплутати.
Провал VIP-агітаторів Тимошенко
Наприкінці 2018 року співачка Анастасія Приходько заявила, що підтримуватиме Тимошенко. Але одразу ж потрапила у низку ганебних скандалів. «Вона дуже умна», — так недолуго пояснила співачка джерела доходів Тимошенко. А після незручного запитання взагалі встала і пішла з інтерв’ю.
Інший VIP-агітатор Тимошенко — перший Президент незалежної України Леонід Кравчук. Підтримка з боку особи, яка є екс-соратником кума Путіна — Віктора Медведчука, має неоднозначні наслідки. Адже є українці, які чудово пам’ятають, як у 2006 році Кравчук із Медведчуком йшли разом на вибори у блоці «Не так!».
Більше того, навіть останніми роками можна почути компліментарну риторику від Кравчука в бік Медведчука, наприклад: «Медведчук — людина досить досвідчена, освічена, професійний юрист, конституціоналіст, він знає делікатні питання міждержавних відносин».
А після проведення форуму, на якому урочисто висунули Тимошенко в президенти, від підтримки її як кандидата фактично відхрестились відомий письменник Пауло Коельйо («Я ніколи не записував жодного повідомлення з підтримкою її поточного кандидатства») і екс-Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен («Я не підтримував жодного кандидата»).
Нарешті, один із бійців на цьому форумі пафосно назвав Тимошенко «єдиним політичним кіборгом України». Це, звичайно, його право — висловлювати підтримку тим чи іншим кандидатам у президенти.
Але такі пишномовні та резонансні слова на адресу політика старої формації, яка ще й була проти введення воєнного стану в 2014 році («...Жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю»), викликають протилежні емоції у великої кількості українців.
Таким чином, утома українців від довготривалої нав’язливої агітації за Тимошенко, початок активної кампанії інших кандидатів у президенти, дії «технічних кандидатів» проти Тимошенко та певною мірою провал VIP-агітаторів Тимошенко — все це ключові фактори, які призвели до втрати лідерства Юлією Володимирівною.
Олексій МІНАКОВ, політичний експерт
(Інтернет-видання «Українська правда»)
