Війна на два фронти — з бідністю і зовнішнім ворогом
Проголошений Президентом Петром Порошенком курс на Європу — це не лише прагнення сповідувати європейські цінності та стати в майбутньому членом ЄС, а й прагнення жити за європейськими стандартами.
Та, щоб не бути у Європі «бідною родичкою», Україні потрібно вже зараз зміцнювати свою економіку.
Як наголосив у програмі «Свобода слова» на телеканалі ICTV Президент Порошенко, реальна стратегія розвитку та забезпечення економічного зростання в Україні має відбуватись за п’ятьма напрямками: агропромисловий комплекс; ІТ-сектор; індустріалізація та прихід на український ринок технологій, які працюють на світовий експорт; інфраструктурні проекти та логістика; розвиток туризму.
«Кожен з цих напрямків забезпечує зростання ВВП. Для того, щоб Україна перетворилася на велику країну — регіонального лідера, який впливає на події в Європі», — сказав Петро Порошенко.
Президент пояснив, чому саме ці перелічені вище напрямки вважає ключовими для української економіки.
«Перший — це агросектор. Минулого року Україна зібрала 70 млн. тонн зерна. Небачений врожай! Завдяки новітнім технологіям Україна у десятці виробників зерна у світі і в трійці найбільших експортерів», — наголосив Президент.
«Другий напрямок — IT. І це не просто освічені фахівці. Ми не маємо більше бути «айтішниками» для іноземних виробництв, а повинні створювати свої стартапи. Вже сьогодні 150 тисяч українців працюють в IT, створюючи 4% ВВП. І кожен з них — це середній клас iз високою зарплатою і можливостями», — додав він.
За словами Порошенка, третій напрямок — індустріалізація. Саме вона забезпечить «зростання рівня прямих іноземних інвестицій, прихід на наш ринок технологій, які працюють на світовий експорт» та стане «запорукою ефективності цього напрямку».
Четвертий перспективний напрямок — це потужні інфраструктурні проекти. «Місце України на географічній мапі світу є запорукою і гарантією, що унікальні логістичні можливості забезпечать випереджаюче зростання», — переконаний Петро Порошенко.
Він додав, що п’ятий напрямок, на який покладають великі надії, — туризм.
«Я переконаний, що кожен іноземний турист, який приїхав в Україну, одразу ж закохується в неї. Іншої такої красивої країни, як Україна, немає. Але в структурі ВВП туризм зараз дає лише 1,5%. Тоді як у середньому в світі країни мають по 10%. Нам є куди рости!», — наголошує Президент.
Водночас глава держави зазначив, що рівень добробуту українців залишається низьким. «Коли я стверджую, що бідність для України — небезпека аж ніяк не менша, ніж зовнішня агресія, — це абсолютна правда», — зазначив він. Тому Україні доведеться вести дві війни — з бідністю і зовнішнім ворогом.
Коли горить хата, неможливо забезпечити всім краще життя
Присутня в студії народна артистка України 81-річна Ада Роговцева зазначила:
«Люди часто дивуються, що в такому поважному віці я залишаюся оптимісткою. На чому ж тримається цей мій оптимізм? Він тримається на тому, що останні п’ять років я живу в Україні. До того в Україні я не жила. То була інша Україна. Простий приклад: театри, які майже всі були російськомовними, зараз переходять на українську мову, і попит на україномовні вистави більший, ніж на російські.
Я щаслива, що дожила до того часу, коли ми переживаємо ренесанс української літератури й української музики, я щаслива, що стає на ноги наше українське кіно. Й усе це сталося за останні роки. Я бачу, як змінилася українська армія, бо пригадую, як чотири роки тому на передовій, де я бувала з перших днів війни, хлопці ладнали кулемети 20-х років минулого століття. Нинішня армія і та — це різні світи».
Пані Ада наголошує, що так, «ми ще дуже бідні», є багато людей, які бідують і потребують допомоги. Але кожному з них треба пояснити: коли горить твоя хата, коли йде війна, все зруйноване й розікрадене, неможливо одразу всім забезпечити краще життя.
«Але важливо, що в ситуації, коли все довелося починати з нуля, відчувається поступ», — каже Ада Роговцева.
Зміни, які відбулися в українській армії, влучно охарактеризував генерал-лейтенант, командувач десантно-штурмових військ ЗСУ Михайло Забродський. За його словами, з перших днів війни на сході до України приїздять інструктори з країн НАТО.
«Якщо в перші роки з їхнього боку відчувалася і зневіра, і зневажливе ставлення, і здивування (скільки ж ви ще протримаєтеся?), то зараз вони їдуть до нас зовсім з іншими настроями і намірами. Наприклад, часто ці інструктори приїжджають, аби вивчити наш досвід, подивитися, чого ми досягли за чотири роки», — наголошує Михайло Забродський.
За його словами, якщо буде політична воля керівництва держави, то Україна до 2024 року буде готовою вступити до НАТО.
Але, наголошує військовий, не треба забувати, що до Альянсу вступають не збройні сили, а країна в цілому. Тому важлива готовність до цього амбітного кроку не лише армії, а усієї держави.
Не зрадити армію
Заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко нагадала присутнім, що сильна армія — це заслуга передусім Головнокомандувача. І Петро Порошенко докладав до цього не тільки свої зусилля, а й особисті кошти.
«Президент Порошенко 550 мільйонів власних коштів дав на допомогу армії, за них була придбана в тому числі й та нова зброя, яку ми не могли купити за бюджетні гроші, — зазначає Ірина Геращенко. — А ще — постійна допомога родинам заручників, зокрема, дві квартири для сімей полонених iз Кропивницького. Цих двох хлопців ми досі не можемо витягти ще від часів Дебальцевого. Ось у залі стоїть Вадим Свириденко (Уповноважений Президента з питань реабілітації учасників бойових дій. — Авт.), один iз тих, кого вдалося витягти з полону.
У Вадима ампутовані всі кінцівки. Його віддали після Дебальцевого тільки тому, що ці бандити не сподівалися, що він виживе. І коли там, у полоні, він сидів поряд зі своїми побратимами, до нього підійшли кадировці і запитали: «Выбирай, что тебе отрезать — нос или ухо?»... У нас є кандидати на посаду Президента, які просили у Кадирова пробачення (натяк на Володимира Зеленського. — Авт.). Як ми будемо за них голосувати? Чи це не буде зрада Вадима й усієї нашої армії?»
«Зараз тема миру експлуатується всіма кандидатами. Вони декларують, що знають, де мир, що він уже за рогом. Мовляв, треба лише стати на коліна і попросити. Але за рогом чекає Путін. І йому не потрібен Крим чи Донбас. Йому потрібна вся Україна, — каже Президент Порошенко. — А фраза Путіна, що він «буде радий будь-якому кандидату, крім Порошенка» — найвища оцінка моєї роботи як Головнокомандувача і Президента. Моя відповідь — не дочекаєтесь!».
