Зміни до Конституції, мова та національна безпека: пріоритети в роботі десятої сесії Верховної Ради

Під Гімн України та оплески парламентаріїв у Верховній Раді відкрили ювілейну, десяту, сесію восьмого скликання.

 

Зміни до Конституції, євроінтеграція, вступ до НАТО, питання державної мови, національної безпеки та вибори — немало запланували парламентарії на найближчі півроку.

 

Як ніколи, активні та амбіційні депутати на початку сесії готові хоч «гори звернути». І тут є пояснення — вибори вже на порозі.

 

Головним питанням цього тижня для депутатів стануть зміни до Конституції про вступ України до ЄС та НАТО.

 

Уже в четвер парламентарії планують проголосувати за це питання. Проте — чи вдасться?

 

Бо на заваді можуть стати ті самі вибори. У фракції БПП запевняють: більшість буде, і проєвропейський вектор країни має бути зафіксований у головному законі: «Ми зобов’язані це зробити, адже від цього залежить наше європейське майбутнє. Я певен, що, незважаючи на передвиборчі перегони, в четвер у стінах парламенту буде більше ніж 300 голосів», — прокоментував голова фракції БПП Артур Герасимов.  

 

А от хто точно не голосуватиме за ці зміни — так це депутати Опозиційного блоку. Заявили, що Україна має залишатися в позаблоковому статусі й такі зміни не на часі, адже нагальніші проблеми країна має в економіці та соціальному житті.

 

Що ж означають зміни до Конституції щодо вступу України в ЄС та НАТО? Вони не нададуть державі  гарантій щодо вступу до Північно-Атлантичного альянсу та ЄС.

 

Проте підтверджують проєвропейський вектор країни. Політолог Ніка Бондаренко в розмові з «УМ» запевняє, що, незважаючи на формальність, проголосувати за ці положення варто:

 

«Це потрібно зробити зараз, щоб уникнути подальших спекуляцій навколо цієї теми з боку нових політиків, особливо перед виборами, оскільки тоді вони вже не зможуть обіцяти виборцям речі на кшталт нейтрального чи позаблокового статусу України або ж вступу до Митного союзу з Росією. Таким чином, буде чітко визначено прозахідну ідеологію держави, і наступна конкуренція між політиками перебуватиме не в ідеологічній, а у функціональній площині — хто з них краще зможе реалізувати обраний курс», — прокоментувала політолог. 

 

Загрозою для депутатів може стати провал голосування, адже воно матиме значні іміджеві втрати для країни в очах міжнародних партнерів:

 

«Ми просто зобов’язані проголосувати за ці зміни, адже міжнародні партнери покладають на нас значні сподівання. Вони підтримують Україну, і ми маємо показати, що готові й далі рухатися в цьому напрямi», — зазначила представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко.

 

Пріоритетним i важливим питанням цього тижня депутати від «Народного фронту» назвали втручання Російської Федерації у вибори в Україні.

 

Тому, за словами голови фракції Максима Бурбака, депутати терміново мають створити тимчасову слідчу комісію, яка б слідкувала за впливом Росії під час президентських i парламентських виборів.

 

Окрім цього, депутати хочуть законодавчо заборонити російським спостерігачам приїжджати на вибори до України, долучатися до роботи як під час президентських, так і парламентських перегонів.

 

У пріоритетах роботи Верховної Ради низка питань, які стосуються національної безпеки. Парламентарії планують наблизити українську армію до стандартів НАТО.

 

Також депутати не хочуть відкладати й питання державної мови. Уже до кінця тижня профільний комітет оприлюднить текст Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

 

«Це абсолютно демократичний закон, який забезпечує плавні етапи переходу до впровадження української мови. Зараз навколо мовного законопроекту розгортається велика кількість провокацій, фальсифікацій i фейкових заяв від тих, хто його не читав і виступає проти впровадження української мови та збереження колоніального статусу України», — сказав голова профільного комітету, депутат від «Народного фронту» Микола Княжицький.

 

У свою чергу, голова парламенту Андрій Парубій заявив: має надію, що закон про мову буде прийнято вже наступного тижня.

 

В основі документа — функціонування української мови як державної. Після його прийняття громадяни повинні будуть спілкуватися в публічному просторі, державному та комунальному секторах, у сфері обслуговування та маркувати товари винятково українською.

 

Проте законопроект після першого читання мав низку правок, тому в п’ятницю комітет планує опублікувати нову версію документа.