Експонатом тижня назвали в Черкаському обласному краєзнавчому музеї унікальну дерев’яну різьблену віконницю початку ХХ століття з села Сунки Смілянського району, яку зберегли й передали туди місцеві жителі.
Це виріб тамтешнього столяра Федора Саманова, виготовлений за малюнком місцевої княгині Наталії Яшвіль, розповідають науковці. Складається з п’яти частин.
Фронтон iз двох дощок, на яких вирізьблені по краях розетки, в центрі — велика квітка з чотирма пелюстками та чотирма листками.
Кінцева частина фронтону являє собою конус, від якого вправо і вліво розкручуються з клубків хвилясті стрічки.
На нижній частині фронтону — чергування плескатих чотирикутних пірамід. Дві вертикальні тяги — це дошки з різьбленням: невелика вазочка з букетом квітів на довгому стеблі: айстрами, гвоздиками, дзвониками. А над букетом — птах на гілці.
У музеї пояснюють, що віконниці, тобто непрозорі щитки для прикривання вікна, особливо широко використовували українцi до винаходу віконного скла.
У наших селах їх i тепер продовжують застосовувати рiзнi конструкції таких вiконниць. Колись їх робили здебільшого з дерева.
До речі, віконниця збереглася в Сунках, яке було родовим гніздом графині Наталії Яшвіль. Вона вміла гарно малювати, адже навчалася живопису у відомого художника Павла Чистякова.
У своєму маєтку Наталія Григорівна відродила старовинні кустарні промисли — сунківську розписну кераміку та сунківські вишивки.
Вона відкрила майстерню вишивок, зразками яких були музейні речі XVII-XVIII століть. Ці вишивки здобули популярність i продавалися навіть у Парижі.