Популізм на мільярди: на чому спекулюють кандидати на президентських і парламентських виборах

06.02.2019
Популізм на мільярди: на чому спекулюють кандидати на президентських і парламентських виборах

(Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.)

Найближчі вибори в Україні, як ми бачимо, стали змаганням між кандидатами зі здатності глобально обіцяти, не задумуючись про реальність сказаного і перевершуючи у цьому своїх політичних конкурентів. 
 
 
Гасло «Знижу вартість газу удвічі», з яким стартувала Юлія Тимошенко, — справжній професіонал у галузі передвиборчих і просто нічим не підкріплених обіцянок — як ми знаємо, перетворилося на справжній флешмоб.
 
 
Конкуренти Юлії Володимирівни обіцяли знизити вартість блакитного палива для українців у чотири, шістнадцять разів і так далі. 
 
Зараз ініціативу популізму успішно перехопила проросійська опозиція.
 
«Для того, щоби захистити громадян України і не допустити хаосу в системі ЖКГ, партія «Опозиційна платформа — За життя» виступила з ініціативою ухвалення закону про списання заборгованості громадян України за комунальні послуги. Уже в найближчі дні законопроект буде внесений до парламенту. І ми будемо домагатися списання всіх 55,6 млрд. грн.», — заявив найодіозніший політик в Україні Віктор Медведчук.
 
Хід відверто проросійських політичних сил нічим не поступається кроку Юлії Тимошенко: тема тарифів для українців залишається болючою.
 
Тим паче, що заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг і справді зросла до 55,6 млрд. грн на кінець грудня 2018 року, — хоча раніше вона була значно меншою. 
 
Втім проросійські сили, констатуючи цю цифру, не називають причин, через які вона утворилася. І жодним чином не погоджуються розділити з владою вину за цей факт.
 
Хоча саме через діяльність проросійських сил в Україні у нас анексували Крим, що «з’їло» близько 20% всієї української економіки.
 
Через загравання з країною-агресором із боку проросійських політиків, які нині намагаються загравати вже з народом і навіть «захищати» його, ми отримали війну на Донбасі. Де не тільки гинуть люди, а й країна втрачає значну частку свого ВВП. 
 
Зрештою, ні сам Віктор Медведчук, ні члени його команди не нагадують про деструктивну позицію своїх партнерів із Російської Федерації, яка наполягала на кабальних газових умовах — і Україна була змушена шукати постачальників блакитного палива за західним кордоном. Втрачаючи на цьому кошти. 
 
Натомість ми чуємо: «Зростання заборгованості за житлово-комунальні послуги на 16,5% за місяць — це вирок політиці влади, яка бездумно підвищує тарифи. Тому що повну відповідальність за зубожіння українців і непомірні цифри у платіжках несе саме влада, яка танцює під дудку МВФ та інших своїх заокеанських господарів».
 
І хоча частка вини діючої влади у ситуації, що склалася, безумовно є — і це тема для окремої розмови, — наразі ми не бачимо схильності до аналізу, натомість спостерігаємо нагнітання ситуації і заклик до простих рішень з боку «простих» виборців. 
 
Можемо допустити, що частина соціально незахищених верст населення подібну ініціативу сприйме «на ура» — і проголосує за п’яту колону Кремля.
 
Яка, отримавши місця у Верховній Раді, знову проводитиме проросійську політику — тим самим заганяючи українців у нові рівні кабали.