Майже півтора року минуло від початку зйомок до урочистої прем’єри історичного екшну «Крути 1918», знятого за реальною історією бою на залізничній станції поблизу Ніжина Чернігівської області взимку 1918-го.
Презентували фiльм 29 січня — у день 101-ї річниці героїчного двобою молодих українських патріотів із російсько-більшовицькими силами, який був дуже важливим для того, щоб свiт визнав УНР. Важливо було виграти час.
Автор сценарію Костянтин Коновалов каже, що назву фільму він прочитує «Крути 19, 18», бо більшість тих, хто вийшов проти наступу армії Муравйова, були 19-, 18-річними і молодшими.
Від задуму зняти кіно про героїв Крут до його реалізації минуло майже 10 років. Сценарист детально вивчав мемуари Аверкія Гончаренка, який вів студентів захищати Україну в районі Крут.
«Тільки зараз, коли відбувся Майдан, коли триває війна на сході України, змінилася свідомість українців і стала можливою реалізація цього проекту. Порушена у фільмі тема дуже важлива і дуже важка, і працювати з нею теж було важко — написати історію людей, які віддали свої молоді життя, не відчувши навіть його повноти», — прокоментував Костянтин Коновалов.
Знімали у 20-градусний мороз
Фільм починається з університетської аудиторії і подій на столичному Софійському майдані з Михайлом Грушевським і Симоном Петлюрою.
Основні зйомки стрічки відбувалися на вулицях Києва і на території Косого капоніру — Київської фортеці. Станцію Крути знімали на Черкащині, в селі Сигнаївка, де збереглася станційна будівля кінця ХІХ століття, яка майже 100-відсотково подібна до тієї, яка була на Чернігівщині. Насамкінець у фільмі показують і, власне, місце бою за Крути — Меморіал героям із музеєм у вагонах посеред простору.
«Зйомки проходили в умовах, наближених до реалій того часу, 1918 року, — розповідає співпродюсер фільму Артем Колюбаєв. — Стояв 20-градусний мороз, причому цілодобово. Тому всі дуже мерзли. Але всі — і актори, і масовка, і постановочна група проекту — були мотивовані тим, що відтворимо реальні події. Адже сто років тому українські студенти в таких самих умовах боролися за незалежність. Тільки по-справжньому, а не «як у кіно». Тому ніхто під час роботи не скиглив. І всі витримували і 20-годинні зйомки, і 20-градусний мороз».
У фільмі паралельно розвиваються дві лінії: родинно-романтично-патріотична і воєнно-конспіративна.
Поміж буремних подій боротьби за українську незалежність режисер Олексій Шапарєв знайшов місце особистому потаємному суперництву синів генерала Савицького: пацифіста Андрія і послідовника батькової справи Олекси за серце красуні Софії.
Глядачам не віритиметься, що Олекса перейшов на бік ворогів, але його дії свідчитимуть саме про це майже до фіналу.
Коли перед розстрілом співають Гімн України
«Крути 1918» — це і пустощі юних героїв під час нетривалої підготовки до сутички з 4-тисячним добре озброєним військом противника, і хвилювання старших за юних хлопців, і десь страх та біль.
«Це фільм–легенда, який розповідає про молодих юнаків, сповнених мрій та життєвих планів, які вірили в незалежну Україну, в свій народ, які беззастережно та сміливо йшли захищати свою державу. Це неймовірно романтична та героїчна історія, яка гідна кінематографічного відтворення, на прикладах і цінностях якої мають виховуватися наші наступні покоління», — говорить актор-міністр Євген Нищук, котрий дуже зворушливо зіграв у стрічці роль батька одного з реальних юних героїв Крут — Григорія Піпського, який перед розстрілом першим почав співати Гімн України перед ворогами.
Символом більшовицького зла у фільмі є Михайло Муравйов, командир, який керував наступом червоної армії на території України.
«Це дуже страшна людина, яка мала психічні і фізичні розлади, — констатує виконавець ролі Віталій Салій. — Кілька разів він отримував поранення у голову, після чого став залежним від морфію. Садист. Дуже страшна, але дуже цікава людина. Людина того часу і тих обставин. Людина війни. Найстрашніше, що в людині прокидається під час війни, коли в нього в руках велика влада — це вседозволеність».
Коли до кінотеатрів далеко
У фільмі виразна операторська робота і чуттєве музичне наповнення. Звучить, зокрема, музика італійського композитора Марко Моріні.
Саундтреком до «Крут 1918» стала пісня Христини Соловій «Стежечка» — лірична композиція на слова Івана Франка, яка підкреслює, що подвиг крутян став складовою довгої дороги українців до Незалежності.
Ще співачка виконала для цього фільму пісню Святослава Вакарчука «Холодно». Це перший і вдалий досвід співпраці Христини з кінематографом.
Додатковим саундтреком історичного екшну є сучасна рок-версія давньої козацької думи «Чорна рілля» у виконанні гурту «Гайдамаки».
«Створення історичного кіно — це дуже складна і відповідальна місія кінематографістів, — констатує голова Держкіно Пилип Іллєнко. — Насамперед тому, що таке кіно покликане створювати культурні міфи, в хорошому значенні цього слова. Історія крутян неймовірно схожа на сьогоднішні події, і тому ми маємо пам’ятати наше минуле, щоб робити висновки. Ми з нетерпінням чекали виходу цієї стрічки в широкий прокат, і, сподіваємось, її побачить якомога більше глядачів як в Україні, так і за кордоном».
У прокат фільм «Крути 1918» виходить із 7 лютого. Щоправда, випаде подивитися його не всім бажаючим, бо в країні дуже мало кінотеатрів.
Наприклад, Юлія Підмогильна, уродженка села Сигнаївка, де знімали для фільму станцію Крути, ділиться: «Якби ще в районному центрі (м. Шпола) кінотеатр відновили. Бо найближчі — за 70 км у Черкасах. Так що сигнаївчанам на прем’єру далеченько доведеться їздити. Сподіваюся, що з відновленням українського кіновиробництва покращиться ситуація з кінотеатрами в невеликих містечках».
