Замовлю добре слово за легкі супчики! Ті, що без м’яса і навару з кісток. Зупи лайти — називає їх львів’янка Ната Бобко.
«У гарячу воду кладу маленький лавровий листочок, 2 горошинки духмяного перцю і 2 гвоздики, — розповідає Ната. — Для овочевої зупи кладу картоплю кубиками, капусту (краще савойську), моркву — кубиками, дрібно кубиками ріжу корінь петрушки і шматочок селери, покришеної також дрібно. Притушковую цибулю кубиками і терту моркву винятково на топленому маслі. Потім — цвітна капуста, броколі, брюсельська капуста, зелений горошок (морожу свій, з городу). Цю четвірку повністю давати не конче, але хоча б пару яку-небудь — обов’язково!
При готовності всіх овочів заправляю зупу доброю сметаною, збитою з невеликою кількістю борошна. Сюди ж кидаю кріп, петрушку і свіжий або заморожений базилік, листочок-два. Сушений того ефекту не дасть. Ото є наша зупка! Сьогодні якраз варила, син просив добавки», — додає ще один сильний аргумент на користь зупок Ната.
Борщ із «вушками» був на Різдво, а наразі черга — за супчиком з «вушками». Відварити міцний грибний бульйон . Для цього печериці очистити, добре промити, порізати, помістити в каструлю, залити водою, довести до кипіння, прибрати накип, додати сіль, лавровий лист, цілу очищену цибулину і кубики моркви. Варити на маленькому вогні до готовності грибів.
Кілька варених грибів вийняти з бульйону, дрібно посікти ножем, додати смажену на вершковому маслі цибулю, сіль, чорний перець.
Підготувати тісто, як на вареники, розкачати, вирізати маленькою чаркою кружечки, заліпити «вушка» (маленькі варенички). Окремо відварити.
У тарілку помістити готові вушка, залити бульйоном, додати чорний перець, кріп, за бажання — сметану.