Останнім часом здається, що світ остаточно збожеволів і летить у якусь глибоку безодню, але це не зовсім так.
Ми просто інстинктивно реагуємо на виклики, що закладені в глобальній космічній програмі, яка, за великим рахунком, учить нас лише одному — духовній зрілості. Уроки вищого плану, схоже, були нами частково освоєні, бо інстинкт самозбереження не дозволив режисерам світової драми відправити планету до пекла, хоча такі погрози дійсно лунали. Усе закономірно.
Згідно з древньою системою Таронумерології, рік, що минув, проходив під впливом могутньої енергії аркану Сила, з яким найменше протистояння може породити війну. Остання тривала на всіх видимих і невидимих фронтах, проте земній спільноті вдалося не вбити себе власною непоступливістю.
А ось у 2019-му на зміну цій войовничій енергії прийде аркан з не надто презентабельною назвою Повішений. Він має силу як «розтопити» всі заморожені у минулому конфлікти, так і штовхнути нас на гільйотину чергової «підвішеності». Вибір, як завжди, за нами.
Запрошення на хрест
Наступного року, очевидно, війни не припиняться остаточно, проте люди дошкулятимуть один одному в основному на ідейному та психологічному рівні. Це не лише традиційні маніпуляції свідомістю, а й введення натовпу в якийсь дивний транс, коли розум працює туманно, а ти, мов довершений зомбі, плетешся за звуком сопiлки ловця пацюків.
Чи можна від цього божевілля врятуватися на рівні власної голови й лишитися при свідомому розумі? Звичайно! Тінь кожного арканf якраз і проявляться для того, аби ми вчилися бачити його вищий рівень i свідомо обирали світло.
На карті Повішеного зображено як чоловіка, який висить головою вниз на хресті, а навколо його голови, що ледве не торкається землі, яскравіє німб святого. За великим рахунком, це аркан просвітлених філософів, погляд яких направлений в Небо.
Вони цілком свідомо не переймаються нічим земним, оскільки асоціюють свою особистість не з людською плоттю, а вічною частинкою Бога, яка зріє духовно у тимчасовому тілі. Повішений усміхається, бо тільки так йому добре.
Отож цілком закономірно, що в 2019 році нам навряд чи вдасться вирішувати свої проблеми звичним для нас шляхом.
Було б природно, аби ми, в унісон енергії цього відірваного від землі мислителя, впали очима в Небо і шукали вихід зi складних ситуацій шляхом духовного просвітлення.
Але оскільки такий подвиг під силу далеко не всім, то, як мінімум, доведеться зважитися на нові, незвичні форми розгрібання своїх завалів.
Словом, якщо «на Силі» нам потрібно було прикладати певну енергію, вгамовуючи своїх внутрішніх звірів і зміцнюючи слабку частину самих себе, то Повішений — це здебільшого емоційна ломка, що повністю перевертає наші застарілі психологічні установки та комплекси.
Наступного року світові протистояння проходитимуть в основному на рівні ідей. Політикам доведеться робити часом дуже складний вибір, який у період Сили міг сприйматися як слабкість і навіть ганебна капітуляція.
Тепер же виграє той, хто вміє терпіти і бути терплячим, хто усвідомить, що тільки самопожертва і поступлива мудрість можуть остаточно зняти з гільйотини, на яку нас загнала власна впертість, гординя і залізні принципи. У протилежному випадку життя залишиться незмінним, а то i вб’є у наш хрест ще один залізний цвях.
Україна і вибори
Вибори в Україні проходитимуть одразу під двома трендами — ідейним та матеріальним. З одного боку, енергія числа універсального року — Дванадцять — пробуджуватиме бажання піднятися над суто житейськими потребами й зробити вибір на користь політиків, які обіцяють не дармову манну небесну, а саме кінцевий пункт мандрів усіх утікачів із рабства — Землю Обітовану.
Але проблема в тому, що персональним числом року України буде Вісімка, для якої ситість і респектабельність — не фантазія чи побажання, а сокровенна і природна мрія.
Це буде період, коли держава проходитиме перевірку на економічну міць і добробут людей, тому нині правлячим політикам не раз закинуть жебрацтво більшості пенсіонерів, дорогу медицину і «золотий» газ.
І якщо на весняних виборах ідейність універсального року ще може взяти верх, то на осінніх балом правитиме в основному «шлунок». Затяжна соціальна несправедливість завжди шукає вихід, яким може стати голосування на користь роздавачів саме манни небесної.
Але Вісімка не настільки проста і прагматична, як того хотілося б соціально ображеним виборцям, адже приносить омріяне багатство без шкоди лише тим, хто навчився ставити знак рівності між матеріальним та духовним. Вона однаково карає як за лінь, так і надмірне захоплення золотим тільцем. Більше того, це число є символом нескінченності.
Результати запущених на ньому процесів повернуться вже у недалекому майбутньому, змушуючи заплатити за помилки.
Тож популярні нині меседжі на кшталт «А що мені ця Україна дала? Я хочу жити добре вже зараз!» після голосування за творців ситих ілюзій може повернутися вже через рік у формі ще більш гострих соціальних проблем.
Чому все так? Сімка, як основна космічна енергія нашої держави, — це величезне дзеркало, у якому висвітлюється істинна суть речей.
Скажімо, затіяла Росія війну, і всі побачили її гібридну підступність, яку не спиняють кордони. Реакція на цю подію західного світу, що давав нам певні гарантії Будапештським меморандумом, висвітила його страх перед будь-якими викликами і примітивну слабкість до російських грошей. Не щадить своєю правдою те дзеркало і нас самих. Іноді в нього хочеться просто плюнути, але чи варто?
Там же все наше, в тому числі й прямі результати популярного закиду: «Україна нічого мені не дала!» А що вона вам винна, окрім повернення того, що дали ви їй?
Дайте — і отримаєте своє ж утрушеною мірою. Ми в своїй більшості вже вміємо турбуватися про себе самих, але у тій же більшості не готові свідомо опікуватися країною як спільним домом, і в її проблемах не бачимо власної вини.
Вісімка тим і цікава, що в межах чергового витка своєї нескінченності повертає плоди як нашої щедрості, так і бажання брати більше, ніж віддаєш сам.
Чи завершиться війна на Донбасі?
Рік Повішеного — сприятливий час для розв’язання «заморожених» конфліктів, тому дає надію, що гостра фаза протистояння таки піде на спад і мир буде повернуто політичним шляхом.
Але не факт, що ця частина Донбасу змінить статус невизнаної території вже наступного року. Принаймні не варто сподіватися на її швидке повернення саме в Україну.
Причина криється в тій же Сімці, енергія якої задає тон усім глобальним процесам державотворення. Одна з її особливостей полягає у досить стриманій реакції на таке поняття, як кровні родичі.
Всі гасла російських сусідів про один народ і спільну історію втратили в Україні актуальність ще 27 років тому, оскільки основне число її програми може єднатися з братами не по крові, а по духу.
Тож допоки жителі відокремленої частини Донбасу не приймуть Україну душею, їхнє повернення навряд чи стане можливим. Звісно, можна розглянути варіант, коли сама країна знову втратить свою українськість й стане близькою по духу невизнаній території Донбасу.
Але для цього доведеться позбутися Сімки, відмінивши день Незалежності. Чи можливо це в принципі? Думаю, що в Неба на нас зовсім інші плани.
Україна і Томос
Українська Cімка — це енергія Бога, Всесвіту, природи, істини. Минулий, 2018 рік, в Україні теж проходив під впливом цієї сильної числової вібрації, тому події, пов’язані з наданням помісній церкві Томосу, приведуть до змін не лише в релігійному, а й у державному житті країни.
Зерня доленосної події потрапило до історичного ґрунту у найблагодатніший для цього період, тому Україна нарешті вийшла на той шлях, який приведе її до себе самої.
Вже найближчим часом почне реалізовуватися програма Cімки, що передбачає розбудову держави ще й як великого духовного центру. Він об’єднає всіх, хто шукає істину, а не возвеличується захистом своїх містечкових культів.
Як події розвиватимуться далі, одному Богу відомо. Можна, наприклад, припустити, що Київ, який свого часу став центром хрещення Русі, згодом започаткує об’єднавчі процеси всього християнства.
Не дарма ж українські конфесії, підпорядковані Ватикану, першими привітали результати Об’єднавчого собору, що відбувся у храмі Святої Софії.
При всій неймовірності такого розвитку подій не варто забувати, що Ісус Христос приходив на Землю не для того, аби його церква ділилася сама в собі.
Його головне послання насправді дуже просте: кожен із нас носить в собі часточку Бога, яка робить нас рівними серед рівних і навіть підносить до статусу сотворців самого Господа.
Всі спроби розрізнених конфесії переконати своїх вірних у тому, що їхня церква найправильніша і найбільш духовна, дивують апріорі, адже принцип розділяй і володарюй — це природа не світла, а темряви. Якщо єднатися варто, то тільки в істині.
Сімка, будучи числом Бога, у такій справі — найкращий помічник, і вона допоможе одразу, як тільки будемо готові таку допомогу прийняти. Проблеми росту, звісно, втомили, але таким є процес еволюції.
На захист українців в даній історії можна сказати лише одне — жити з сімкою справді нелегко. На цій землі народжуються ті, хто, згідно зі своєю кармічною програмою, мусить пройти непрості уроки духовної зрілості. Для жителів держави, заснованої у день абсолютно земної шістки (24=2+4=6), то справді непросте завдання.
Це все одно, що класичному гречкосію з якогось доброго дива взяти й вирости до рівня святого. Але хто сказав, що це неможливо?
Зрештою, двоє учнів Христа перед тим, як стати ловцями душ, просто ловили рибу. Отож типовий гречкосій свій шлях до святості, напевно, може почати з простої вдячності Богу за те, що той довірив йому одну з найблагодатніших земель планети.
А якщо та земля й досі не стала квітучим садом, отже, гречкосій і досі не зважився на свій початковий духовний подвиг. Будьте вдячні за все, що маєте, і отримаєте більше.
