Із 1 січня 2019 року Німеччина знову посіла крісло непостійного члена Ради Безпеки ООН: цей статус Берліну надається терміном на два роки.
Крім постійних членів Радбезу ООН iз правом вето — США, Китаю, Франції, Росії та Великобританії, — до цього органу належать ще десять непостійних: країни, які не мають права в односторонньому порядку блокувати ухвалення того чи іншого рішення.
Разом з ФРН непостійними членами РБ ООН стали також Бельгія, Польща, ПАР, Домініканська республіка та Індонезія. Усі ці держави отримали більше необхідних двох третин голосів країн-членів ООН.
Раніше Німеччина вже шість разів входила до Радбезу ООН у статусі непостійного члена, востаннє це було в 2011-2012 роках.
Берлін докладе усіх зусиль, щоб виправдати покладену на нього довіру, запевнив міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас після оголошення результатів голосування Генасамблеї ООН у Нью-Йорку в червні 2018 року.
Що це означатиме на практиці? Як пояснює держміністр у МЗС Німеччини Нільс Аннен, першочергово ФРН намагатиметься добитись дотримання міжнародних домовленостей і угод. На даний час міжнародний порядок, заснований на певних правилах, опинився під загрозою, зазначає Аннен.
«Ми повинні захистити його разом з нашими друзями і партнерами», — наголошує держміністр. Німеччина невтомно виноситиме питання реформ Радбезу ООН на порядок денний, пообіцяв міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас.
Берлін має намір поглибити співпрацю в РБ ООН з іншими європейськими країнами — Бельгією та Польщею, що мають статус непостійних членів, а також iз постійними членами Ради Безпеки — Францією і Великою Британією. З Францією Німеччину пов’язують найбільш тісні відносини: країни займають схожу позицію з ключових питань.
Варто зазначити, що канцлерка ФРН Ангела Меркель побоюється зниження впливу ЄС в ООН і має намір посилити загальноєвропейські позиції. Після виходу Великої Британії з Євросоюзу спільнота матиме тільки одного постійного члена Радбезу — Францію.
Саме тому Меркель виступила з пропозицією надати Євросоюзу статус постійного члена Ради Безпеки ООН, замінивши тим самим членство окремих держав — Франції та Великобританії.
«За часів, в які ми живемо, європеїзація місць (в РБ ООН. — Ред.) не мала б ціни», — заявила очільниця німецького уряду в червні 2018 року, під час виступу з програмною промовою в Мюнхені на засіданні фракції Європейської народної партії (ЄНП) в Європарламенті.
На тлі того, як президент США Дональд Трамп намагається перекроїти усталений після Другої світової війни світопорядок, Європейський Союз повинен стати більш згуртованим і не зупинятися у своєму розвитку, вважає Меркель.
Розбіжності з США в НАТО, вихід Трампа з Паризької кліматичної угоди та з угоди з Іраном, а також конфлікт навколо трансатлантичної торговельної співпраці — все це свідчить про реорганізацію світового порядку.
У такій ситуації ЄС повинен знайти для себе нову і більш рішучу роль, впевнена канцлерка.
«Якщо Європа хоче стати глобальним гравцем, вона повинна й діяти, як глобальний гравець», — цитує слова Меркель «Німецька хвиля».
Втім, про втілення в життя її ініціативи говорити поки передчасно: Франція не згодна віддавати своє місце Євросоюзу. Замість цього Париж виступає за більш широку реформу ООН і розширення числа постійних членів Радбезу, що передбачає надання такого статусу в тому числі й Німеччині.
Тим часом основною проблемою Ради Безпеки ООН залишається відсутність єдності в поглядах з низки ключових питань. Регулярне застосування права вето постійними членами РБ ООН часто паралізує роботу цього органу й робить її безглуздою.
У світлі такої роз’єднаності вкрай малоймовірно, що Берліну вдасться провести найближчі два роки без політичних зіткнень з Пекіном, Москвою чи Вашингтоном.
Очікується, що одним з каменів спотикання стане і питання про необхідність застосування військової сили з метою врегулювання міжнародних конфліктів.
Глава німецького МЗС Гайко Маас заявив, що Німеччина порушуватиме в РБ ООН питання миротворчої місії на Донбасі.
Присутність у числі непостійних членів Польщі — також плюс для України, адже наші західні сусіди як ніхто інший розуміють українські проблеми.
Приміром, агресію Росії в Азовському морі проти наших кораблів поляки, згідно з опитуванням Центру дослідження громадської думки (CBOS), назвали найважливішою міжнародною подією минулого року.
А ТИМ ЧАСОМ...
Роботою Європейського Союзу починаючи з 1 січня 2019 року впродовж шести місяців керуватиме Румунія, яка перебрала естафетну паличку в Австрії.
Впродовж півроку головування Австрії вдалося знайти порозуміння між країнами ЄС у багатьох справах, проте одну насправді ефективно блокувала — зміни в газовій директиві, які мають ускладнити створення російсько-німецького газопроводу «Північний потік-2».
Робота над газовою директивою застрягла, тому що Австрія мала в цьому свій інтерес — у створенні «Північного потоку-2» бере участь австрійська компанія.
Румунія перебирає кермо правління у складний період, оскільки на найближче півріччя припадає запланований на березень «Брекзит» та вибори до Європарламенту в травні.