І поки школярі, студенти і вся країна ще працювали і лише в думках розливали шампанське та готували олів’є, парламентарії ще 20 грудня пішли на канікули.
Відпочиватимуть до 15 січня. Загалом за 2018 рік парламент затвердив 365 документів, зокрема 222 постанови та 123 закони.
Решта — міжнародні статути та інші документи. Здавалося б, таки немаленька кількість, адже якщо порахувати, то парламентарії ухвалювали один документ кожного календарного дня.
Проте постає питання не до кількості, а до якості роботи депутатів. Що реально було зроблено цього року? Що відкладали і чого уникали народні обранці?
Реінтеграція Донбасу, антикорупційний суд, закон про національну безпеку та інтеграція України до ЄС та НАТО. Закони, якими більшість депутатів цього року пишаються і називають їх здобутками національного масштабу.
Якщо ж забути про епітети та ґрунтовно проаналізувати результати роботи Верховної Ради у 2018 році, то це більше нагадує школярів, які в кінці семестру намагаються врятувати оцінки в табелі. Початок 2018 року в стінах парламенту справді був продуктивним. 18 січня відразу після канікул депутати приймають важливий законопроект для країни — про реінтеграцію Донбасу.
Росію визнали агресором та окупантом, а дії на Донбасі назвали «збройною агресією Російської Федерації». Розірвати дружбу з РФ депутати тоді не наважились і відклали це питання на невизначений термін.
Тиск МВФ чи реальне бажання боротьби з корупцією? Питання таки риторичне. Бо до того, як МВФ призгрозив не видати наступний кредит, депутати досить мляво розглядали питання про антикорупційний суд.
Проте наступним вагомим кроком Ради став таки законопроект про антикорупційну феміду. За умовами України та МВФ, транш у розмірі майже 4 мільярди доларів Україні мали надати лише після голосування за створення відповідної інституції.
За словами Президента, до кінця квітня 2019 року орган уже має запрацювати. Нагадаємо, що такі суди діють у 20 країнах світу, здебільшого в Азії й Африці, де критична ситуація з корупцією.
22 червня ще одним вагомим і важливим законопроектом став «Закон про національну безпеку». Він започатковує реформу силових відомств відповідно до стандартів НАТО.
У документі уточнюються повноваження Президента України щодо стратегічного керівництва Нацгвардією через Генеральний штаб ЗСУ під час воєнного стану.
Міністра оборони та його заступників призначатимуть з-поміж цивільних осіб. Передбачено і розмежування посад начальника Генштабу та головнокомандувача Збройних сил України.
Відкладали, відкладали, проте таки проголосували. Новий склад ЦВК — ще один здобуток депутатів цього скликання. Для компромісу довелося навіть вносити зміни до законодавства, а також збільшувати склад Центральної виборчої комісії.
А от смаженим почало пахнути вже під кінець року. 22 листопада за ініціативи Президента Верховна Рада в першому читанні закріплює зміни до Конституції щодо курсу України в ЄС i НАТО.
Цей документ є суто декларативним, проте, щоб прийняти його в цілому, депутати мають проголосувати Конституційною більшістю вже на наступній сесії.
Видихнула полегшено цього року і голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Протести власників автівок на єврономерах запам’ятаються не лише парламентарiям.
Таким чином Верховна Рада встановила правила тимчасового перебування в Україні автомобілів з іноземною реєстрацією, так званих «євроблях». Нові закони знижують акцизи на розмитнення автомобілів, а при визначенні базової ставки враховується об’єм двигуна та вік машини. 22 листопада Президент підписав так званий закон про «євробляхи».
Ультиматуми, блокування трибуни, штовханина та 5-годинне очікування всієї країни. Після відкритої агресії в Азовському морі та нападу на українські кораблі РНБО ухвалила рішення про запровадження в країні особливого режиму. Питання до парламенту вніс і Президент.
Проте серед депутатів почалися нечувані баталії. Торги, які в підсумку призвели до того, що воєнний стан оголосили в 10 областях країни не на 60, а на 30 днів. А після цього депутати проголосували й за проведення президентських виборів 31 березня.
Вплив Міжнародного валютного фонду був відчутний і в прийнятті державного бюджету. Адже за вимогами МВФ депутати мали вчасно проголосувати за новий кошторис. І вуаля — з новим бюджетом у новий рік.
І те, що так і не наважились зробити на початку року — вирішили зробити під кінець сесії. Дружбі з Росією таки кінець. Парламент підтримав законопроект «Про припинення Дії договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. «За» проголосували 277 депутатів.
«Проти» були 20. Жодного голосу «за» не дала фракція «Опозиційного блоку». І куди ж без бійок? В останній день роботи у парламенті цього року між собою почубились народний депутат від «Народного фронту» Юрій Береза та представник «Опозиційної платформи — За життя» Нестор Шуфрич.
Голосування за перейментування колишньої церкви Московського патріархату, а в результаті зірваний плакат із зображенням Віктора Медведчука спровокували бійку між депутатами.
І зазвичай люди намагаються не відкладати на наступний рік справи, які можна вирішити у старому році. Проте це не стосується українських депутатів. І значний відсоток роботи, який справді можна було зробити ще в цьому році — переносять на невизначений термін.
Одне з найактуальніших питань — нове виборче законодавство немов дамоклів меч звисає над парламентом, але очевидно, що компромісу в цьому питанні поки не проглядається.
Не проголосували і за зняття депутатської недоторканності, що так само уже роками обговорюється між депутатами. І ще низка законопроектів, які мали б бути прийняті у 2018-му, вже будуть перенесені на 2019-й.
Незважаючи на це в новому році депутатам хочеться побажати менше битися, кнопкодавити, пропускати роботу і врешті ефективніше таки голосувати.
