Підпільник Кіндрат робив контрафакт

09.10.2003

      Серед виробників так званої контрафактної продукції, судячи з усього, найбільшою популярністю — після горілки, звичайно — користуються акумуляторні батареї. Принаймні прес-служба Управління СБУ в Луганській області вже втретє за останні рік-півтора повідомляє про викриття співробітниками Служби підпільного цеху з виробництва таких батарей. Причому останній раз операцію довелося проводити не на «своїй» території, а в сусідній Донеччині, у славному Шахтарську. Як і в попередніх випадках, підробляли продукцію Луганського акумуляторного заводу — батареї 112ТНЖ-350У5, розроблені фахівцями ВАТ «Науково-виробнича фірма «Луганські акумулятори». Доволі високоякісна продукція, яку використовують для живлення шахтних електровозів.

      Власне, «підробляли» — не зовсім точне слово, бо в Шахтарську складали готові батареї з комплектуючих справжнього виробника. От тільки доставляли їх туди не зовсім легальним шляхом. Точніше — кримінальним. Деталі акумуляторів просто крали на заводі. Як встановило слідство, перші спроби налагодити кримінальні «контакти» з робітниками заводу власник «цеху» здійснив ще наприкінці 90-х, і небезрезультатно. Робітницю, що кілька років постачала йому деталі, в минулому році викрили правоохоронці, однак бізнесмен оперативно відновив канал, знайшовши іншого «несуна». Той оперативно налагодив «серійні» крадіжки, складаючи продукцію в себе вдома. За нею періодично наїжджала спеціальна людина, яка виконувала функції постачальника при підпільному виробництві. Тут же відбувався й розрахунок за товар. Готівкою.

      Слід зазначити, власник цеху був людиною небідною і мав цілком легальний бізнес: у Шахтарську йому належали кафе, сауна і навіть станція техобслуговування. Та, мабуть, душа бізнесмена потребувала ризику або кон'юнктура складалася на користь нелегальних комерційних операцій. Адже директори українських шахт, купуючи підробку, витрачають не власні гроші. А з державними розлучатися якось легше. То може, вони не знали, який товар їм пропонують?

      Завод продає цей тип акумуляторних батарей по 42 тисячi гривень за один комплект. «Цеховик» пропонував їх усього за 35 тисяч. Тепер кожний алкаш, купуючи пляшку горілки за п'ятірку, точно знає, що це — підробка. А досвідчені господарники, «економлячи» по 7 тисяч на кожній батареї, ні про що не здогадувалися... До речі, коли оперативники «накрили» цех, який — уже, мабуть, традиційно — розміщений був у комплексі з п'яти об'єднаних дворівневих гаражів (у минулих повідомленнях на цю тему також фігурували гаражі, тільки в Луганську), вони побачили досить високий рівень його оснащення. Тут мiстився й резервуар для промивання електродів батарей, і устаткування для їхнього заряджання; навіть пристрій для маркування готової продукції. Тільки не вистачало обладнання для її випробовування.

      Це означає, що шахтарі купували кота в мішку. Не перевірені згідно з ГОСТом акумулятори могли, звичайно, працювати нормально, але могли й закапризувати (чи слід уточнювати, що працювати їм належить у дуже специфічних умовах вугільного виробництва з його пилом та метаном?). З огляду на те, що на «легальний» завод сипалися рекламації, подібні випадки не були поодинокі. Сказати, що масштаб «контрафактного» виробництва був надто вже великий, не можна — за попередніми даними слідства, за рік у підпільному цеху складали приблизно десять батарей. Інша річ, що самі батареї достатньо великі за розмірами (у кілька десятків разів більшi, ніж автомобільні). А крім того, виробництво працювало не менше п'яти років. На кожній батареї власник цеху заробляв по 5 тисяч доларів чистого прибутку. Та все приємне колись закінчується.

      Спочатку правоохоронці взяли постачальника, що приїхав до Луганська забрати крадені комплектуючі, яких цього разу назбиралося на 6 тисяч гривень. Потім разом уже поїхали до Шахтарська. Тут у гаражах було вилучено обладнання та готової продукції на загальну суму 200 тисяч. Проти організаторів підпільного виробництва порушено кримінальну справу за ч.5 Кримінального кодексу (крадіжки, здійснені в особливо великих розмірах організованою групою). Чи понесуть якусь відповідальність покупці підроблених акумуляторів, сказати важко.

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>