Гостро засудили РФ, але поки це все: підсумки візиту Петра Порошенка до Брюсселя

Президент України Петро Порошенко 12-13 грудня здійснив робочий візит до Брюсселя, де провів зустрічі з представниками керівництва Євросоюзу, НАТО та окремих країн-членів ЄС стосовно реагування на агресію Російської Федерації в Азовському морі та Керченській протоці, а також продовження санкцій проти РФ, повідомляє прес-служба глави держави. 

 

У перший день візиту Петро Порошенко зустрівся в Брюсселі з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском.

 

Порошенко поінформував пана Туска про наслідки акту відкритої агресії Росії у Керченській протоці та існуючі загрози для регіональної безпеки. Президентові Європейської Ради були передані списки осіб i кораблів Росії, причетних до акту агресії.

 

Петро Порошенко наголосив на необхідності надання потужної та адекватної відповіді з боку ЄС на акт агресії Росії проти України 25 листопада задля протидії стратегії «повзучої окупації» Кремлем Азовського моря та Керченської протоки.

 

Президент України закликав лідерів ЄС засудити агресивні дії Росії, вимагати забезпечення відновлення свободи судноплавства, негайного звільнення 24 захоплених моряків та трьох кораблів. 

 

Глава держави наголосив на важливості посилення допомоги з Європейського Союзу на соціально-економічний розвиток українського Приазов’я, яке потерпає від цілеспрямованої блокади з боку Російської Федерації.

 

З цією метою Президент передав на розгляд інституцій та держав-членів ЄС перелік гуманітарних та інфраструктурних проектів, які могли б підтримати європейські партнери.

 

Порошенко та Туск відзначили відсутність прогресу з боку Росії в імплементації Мінських домовленостей, що обумовлює необхідність схвалення Європейською Радою політичного рішення про подальше продовження ЄС економічних та секторальних санкцій проти Росії після 31 січня 2019 року.

 

У цьому контексті Президент України подякував за нещодавнє рішення Ради ЄС щодо запровадження санкцій ЄС стосовно 9 осіб,  відповідальних за організацію та проведення незаконних виборів на Донбасі 11 листопада 2018 року.

 

Президенти домовились посилити взаємодію для протидії зовнішньому втручанню у виборчі процеси в Україні та Європейському Союзі у 2019 році.

Візит Петра Порошенка до Брюсселя пов’язаний iз відкриттям 13 грудня саміту ЄС, який присвячений головним чином виходу Великої Британії зі складу Євроспільноти та деяким іншим внутрішнім питанням ЄС.

 

Але на ньому також має бути прийняте рішення про продовження економічних санкцій проти Росії на наступні шість місяців. Окремим питанням є можливі подальші санкції за російський напад на українські кораблі в районі Керченської протоки. 

 

Один з євросоюзних дипломатів сказав брюссельській кореспондентці Польського радіо, що жодна країна не висловлювала заперечень проти продовження економічних санкцій.

 

«Після атаки Росії на українські кораблі жодна з країн не мала сміливості заперечувати. Нинішня ситуація не дозволяє нікому цього підірвати», — додав дипломат.

 

Уже раніше неофіційно говорилося, що санкції будуть продовжені, але 12 грудня це було підтверджено під час останнього підготовчого засідання перед самітом.

 

Окремим питанням є можливі подальші санкції за російський напад на українські кораблі. Наразі між державами-членами немає консенсусу.

 

За інформацією брюссельської кореспондентки Польського радіо, було розглянуто різні санкції, починаючи з дипломатичних, тобто обмежень щодо осіб, які видали наказ про атаку (заборона в’їзду в ЄС i блокування активів у Європі).

 

Однією з пропозицій є також обмеження доступу до російських портів на Азовському морі.

 

Додаткові санкції за агресивні дії Росії в Азовському морі підтримують близькі до України сусіди, які також не почуваються у безпеці. У понеділок, 10 грудня, Сейм Литви ухвалив резолюцію, у якій закликав держави Заходу змінити стратегію щодо Росії, аби змусити її поважати міжнародне право та підписані угоди.

 

Резолюцію «Про надання підтримки Україні у зв’язку з агресією Російської Федерації», опрацьовану комітетом закордонних справ, підтримало 79 литовських депутатів у 141-особовому парламенті.

 

В ухваленому документі депутати закликають поставити Росії конкретні вимоги, а у випадку їх недотримання — застосувати «більш ефективні, розширені санкції», що зачеплять російські газ, нафту та фінансовий сектор, включно з відключенням Росії від системи SWIFT.

 

Серед запропонованих вимог — передача ООН контролю над Керченською протокою і над окупованими Росією територіями, а також звільнення політичних в’язнів та військовополонених. У резолюції Сейм Литви «різко засудив військову агресію РФ проти України та агресивні односторонні дії Росії, що грубо порушують двосторонні та багатосторонні норми міжнародного права і загрожують безпеці у регіоні та в Європі».

 

Литовський парламент у документі також підтримав рішення НАТО про збільшення присутності у Чорному морі, закликав держави Європейського Союзу та Альянсу продовжити і розширити санкції проти Росії, а також активізувати співробітництво з Україною, посилити її оборонні можливості, допомогти Києву під час проведення реформ, аби до 2027 року він міг відповідно підготуватися до початку перемовин про вступ до ЄС.

 

Минулої п’ятниці Литва розширила так званий чорний список небажаних у країні громадян Росії. Обмеження введено проти тих, хто безпосередньо брав участь в інциденті неподалік Керченської протоки.

 

Польща також підтримує ідею загострення санкцій проти Росії за її атаку на українські кораблі, але Європейський Союз у цій справі поділений.

 

Після зустрічі очільників зовнішньополітичних відомств країн ЄС у Брюсселі, що була присвячена, зокрема, цьому питанню, про це повідомив польський міністр закордонних справ Яцек Чапутович.

 

Посилення санкцій щодо Росії підтримують також країни Балтії, Велика Британія і Швеція. Проте Італія, Кіпр, Греція та Австрія, які дружать з РФ, до такої пропозиції ставляться стримано.

 

Водночас міністр закордонних справ України Павло Клімкін поінформував, що серед санкцій, запропонованих Україною державам Європейського Союзу за листопадову атаку Росії на українські кораблі в районі Керченської протоки, є обмеження роботи російських портів в Азовському морі.