Посилення морської оборони: Норвегія виділяє Україні 2,7 млрд крон
На посилення морської оборони України Норвегія виділяє ще додатково 2,7 млрд норвезьких крон (близько $242,38 млн). >>
Локомотив на Захід: Укрзалізниця запускає нові потяги до Польщі та Угорщини
11.12.2018
Нині залізничники активно конкурують із авіакомпаніями та автобусними перевізниками за пасажирів до західних держав. (Фото з сайта expres.online.)
Пасажиропотік між Україною та сусідніми державами на заході, зокрема з Польщею, здається, не в змозі забезпечити ні автобусний транспорт, ні широка мережа авіадискаунтерів і навіть традиційні авіаперевізники, які часто пропонують доволі прийнятні ціни.
Ні, тим паче, залізничники, хоча популярність порівняно нового продукту — потяга «Інтерсіті» «Київ—Пшемисль» — виявилася несподіваною навіть для оптимістів. Утім, саме залізничники планують заповнювати нові ніші.
У Mukacheve, а не Munkacs
Минулими вихідними у свій перший рейс вирушив довгоочікуваний потяг «Мукачево—Будапешт», відкриття якого чекали вже два роки. Давно анонсований маршрут мав почати працювати ще влітку, але тоді Міністерству інфраструктури не змогло стартувати вчасно.
Новий потяг — мав бути схожим на мегапопулярний «Інтерсіті» «Київ—Пшемисль», тобто митне і прикордонне оформлення мало відбуватися пiд час руху потяга.
Втім у розкладі передбачена годинна стоянка на угорському кордоні у місті Захонь. Але навіть попри це час курсування із Закарпаття до столиці Угорщини не перевищуватиме 7 годин. Що значно швидше, ніж автобусами, з урахуванням багатогодинних черг на кордоні.
У свій перший рейс поїзд стартував 9 грудня о 7:23 за центральноєвропейським часом з будапештського вокзалу Нюготі. Ціна квитка в касі вокзалу становила 20,9 євро. Потяг назвали «Латориця» — таку назву має найбільша річка Закарпаття.
Журналісти, які стали пасажирами першого рейсу, помітили важливий геополітичний нюанс: на навігації назва «Мукачево» транслітерується як Mukacheve, тобто на український манер, хоча часто в Угорщині на дорожніх знаках використовується саме угорська назва міста Munkacs. В останньому варіанті назву дублювали лише на табло вокзалу.
У зворотному порядку, з Мукачева до Будапешта, поїхало лише 10 осіб: про запуск нового потяга не повідомляли, і більшість потенційних пасажирів про нього не знало. Наразі за цим сполученням курсуватиме один вагон — це робота в тестовому режимі, поки сторони зможуть відслідкувати попит.
Але вже за кілька тижнів, якщо стане зрозуміло, що попит на цей потяг є, і він стабільний, залізничники додадуть ще один або два вагони. Передбачається, що з часом курсуватимуть три вагони, а це близько 200 пасажирів щоденно.
Із Мукачевого новий потяг вирушатиме о 12.30 і о 19.37 за київським часом прибуватиме до Будапешта. У протилежний бік потяг вирушить о 8.23 (о 7.23 за європейським часом) iз Будапешта і о 15.25 київського часу прибуватиме в Мукачево.
Вартість квитків становитиме 680 гривень, або 20,9 євро. Квитки наразі не доступні на сайті Укрзалізниці, як, наприклад, проїзні документи на потяг до Пшемисля, а придбати їх можна тільки в касах вокзалів у Мукачевому та в Чопі.
Існує невеличкий нюанс і на Мукачівському вокзалі. Наразі новий потяг прибуває на додатковий перон, що розташований за 500 метрів від основного. Для того, аби люди зорієнтувалися, на вокзалі залізничники встановили показники, які спрямовують у потрібному напрямку. Пов’язано це з тим, що поїзд курсує вузькою колією, яка закінчується поза межами залізничного вокзалу.
Із часом швидкісний «Мукачево—Будапешт» прибуватиме на головний перон — для цього залізничникам треба дотягнути вузьку колію до першої платформи Мукачівського вокзалу.
Із колії на колію
Залізничники тим часом планують розпочати експлуатацію й інших давно не експлуатованих сталевих магістралей. Із українсько-польського кордону до Пшемисля, як відомо, пролягає так звана широка колія, що залишилася ще від часів Варшавської угоди.
Також з українсько-угорського кордону до Мукачевого веде вузька, європейська, колія, яку й намагатимуться використати залізничники обидвох держав.
Такі ж випадки «заходів» колій певного розміру на «чужу» територію є і на польському прикордонні. Польська сторона, зокрема, зацікавлена у відновленні залізничного маршруту, що з’єднує населені пункти Підкарпатського воєводства, але проходить частково по території Львівської області.
Йдеться про маршрут із Пшемисля через українські Нижанковичі та Хирів до польських міст Кросьценко, Устрики Долішні, Загуж, Сянок.
Раніше за цим маршрутом через територію України курсував пасажирський потяг «Варшава—Загуж». Ішов без зупинок, на території України в нього не здійснювались посадка—висадка пасажирів. Зараз ця колія залишилася частково — лише на ділянці між Хировом та Кросьценко, а далі до Нижанкович її «перешили» на наш стандарт, 1520 мм.
Ще наприкінці літа польська сторона назвала пріоритети розвитку інфраструктури Підкарпатського воєводства, серед яких і модернізація залізниці Ясло—Кросно, Сянок—Загуж—Кросьценко—Хирів—Перемишль.
Інтерес української сторони полягатиме у тому, що після відновлення залізничної гілки Перемишль—Мальховіце—Нижанковичі з українських Нижанковичів можуть запустити поїзди до Перемишля. Передбачається, що після модернізації лінії Перемишль—Нижанковичі нею курсуватимуть рейкові автобуси, до трьох рейсів щодня.
«Це не складно буде реалізувати. З польської сторони вже є фінансування. Незабаром ми запустимо це сполучення», — зазначив міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчек.
Люблін, Вроцлав і далі
Нещодавно стало відомо, що залізничні відомства двох країн готуються запустити ще один потяг між Україною та Польщею — Львів—Люблін. Це має статися не пізніше червня 2019 року. Щоправда, технічна проблема перед залізничниками стоїть значно більша, ніж на шляху «Інтерсіті» до Пшемисля: широка колія на кордоні тут не переходить у вузьку.
«Ми плануємо запустити залізничне сполучення між Львовом і Любліном. Тут можливі три підходи. Перший — це пересадка пасажирів у вагони на широких рейках. Другий варіант — використання вагонів з автоматичною зміною ширини колії, щоб вони могли курсувати і польськими, і українськими коліями. Третій варіант — будівництво повністю нової колії. На нашу думку, перший варіант — найвірогідніший. Ми вважаємо, що цей потяг може почати курсувати в червні 2019 року або не пізніше зими наступного року», — сказав Анджей Адамчек.
Тим часом із грудня нинішнього року Укрзалізниця відновлює безпересадковий вагон «Київ—Вроцлав». Свого часу існував навіть окремий потяг за цим маршрутом, але потім він не витримав конкуренції з автобусним сполученням — через високі ціни та порівняно невисокий попит, і його були змушені закрити. Сьогодні ж, як ми бачимо, ситуація розвивається у протилежний бік.
Тож, починаючи із 8 грудня, безпересадковий вагон курсуватиме у складі поїздів № 749/51-52/750: вирушатиме зі столиці України щодня о 14:07 і прибуватиме до Вроцлава наступного дня об 11:25. У зворотному напрямку вагон вирушатиме о 16:30 і прибуватиме до Києва наступного дня о 17:14 — із зупинками на станціях Львів, Перемишль, Краків і Люблинець.
Назагал, за даними Укрзалізниці, з України курсує 40 міжнародних поїздів, iз них половина — до країн Європи. Найпопулярнішим напрямком залишається Київ—Пшемисль.
«У напрямку Польщі поїзд №715 курсує завантаженим на 63%, а поїзд назад — на 77%. Загалом за 11 місяців цього року Укрзалізниця перевезла майже 300 тис. пасажирів до Пшемисля проти 150 тис. пасажирів — показника 11 місяців минулого року, — розповіли в УЗ. — Також великим попитом користується поїзд №67 «Київ—Варшава», яким за 11 місяців цього року скористалися майже 27,5 тис. пасажирів, що на 14 тис. пасажирів більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Поїзд у середньому заповнений на 81%».
А ТИМ ЧАСОМ...
Реконструюйтеся або до побачення!
Угорська лоукост-авіакомпанія «Візейр», яка із 2008 року здійснює рейси до України і зараз літає до столичного аеропорту «Київ», може перебазуватися у головне летовище держави «Бориспіль».
«Ми відкриті для нових пропозицій, тому проводимо переговори не тільки з «Борисполем», а й з іншими регіональними аеропортами», — заявив виконавчий директор «Візейр» Джозеф Вараді. За його словами, наразі в аеропорту «Київ» (Жуляни) існують деякі обмежуючі чинники для розвитку компанії.
«Наприклад, короткі злітно-посадочні смуги. Ми поступово переоснащуємо наш флот новими літаками «Airbus А321», які більші за «Airbus А320». Сьогодні «Жуляни» здатні приймати тільки «А320». Це питання потрібно буде вирішувати, тому керівництву потрібно буде інвестувати в аеропорт», — наголосив Вараді.
Свого часу, як ми пам’ятаємо, «Візейр» зіткнулася з труднощами, виконуючи рейс «Київ—Дубай»: недостатня довжина злітної смуги не дозволяла розганяти повністю заповнений літак. Відтак на далекі рейси перевізник продавав меншу кількість квитків.
Додатковий плюс для «візів», який може подарувати «Бориспіль», — змога пасажирам пересідати на літаки інших компаній та продовжувати свою мандрівку, не заїжджаючи до міста.
Тим паче у наступному році керівництво «Борисполя» обіцяє розконсервувати термінал F, який, власне, і проектувався для потреб лоукостерів. Передбачається, що саме там базуватиметься «Райянейр» після того, як збільшить кількість рейсів до столиці України. Цілком можливо, що початок роботи цього терміналу дозволить менеджменту запропонувати дискаунтерам привабливі ціни за наземне обслуговування.
Для «Жулян» новина буде неприємною: адже сьогодні авіакомпанія «Візейр» є базовим перевізником для цього аеропорту і генерує для аеропорту від 40% до 50% пасажиропотоку і доходів, залежно від пори року.
ДО РЕЧІ
Плюс безмежна кількість лоукостів...
Вихід Великобританії зi складу ЄС, цілком iмовірно, матиме напрочуд позитивний вплив на розвиток українського авіаринку. Адже підписання угоди про «Відкрите небо», за якою працювати на вітчизняних лініях зможуть усі без винятку перевізники, на думку міністра інфраструктури Володимира Омеляна, може статися одразу наступного дня після Brexit.
«Я вдячний за активну позицію Франції щодо спільного авіаційного простору. Тому що фактично стримувальним елементом зараз є відсутність єдиного авіаційного простору між Україною та ЄС. Я дуже сподіваюся, що наступного дня після Brexit ми зможемо підписати цю угоду», — сказав він міністру транспорту Франції Елізабет Борн.
Це, до речі, нова дата можливого підписання закону про лібералізацію авіапростору. Адже раніше в уряді заявляли, що Україна і ЄС можуть вийти на підписання угоди про спільний авіапростір, необхідної лоукостам, уже в квітні 2019 року.
Перемовини про Європейський спільний авіаційний простір — двостороння угода між ЄС і третіми країнами, що встановлює спільні стандарти безпеки та лібералізує ринкові відносин у сфері авіації, дозволяючи ефективніше та безпечніше використання повітряного простору, завершилися в 2013 році.
Але до підписання угоди справа не дійшла: вона виявилася заблокованою через конфлікт між Великою Британією та Іспанією щодо статусу аеропорту Гібралтару.
