Рашисти розстріляли п’ятьох українських військовополонених поблизу Вугледара, фото
На Донеччині поблизу Вугледара російські окупанти розстріляли п’ятьох полонених бійців Збройних сил України: прокуратура почала розслідування. >>
Стурбованість є, дій — немає: Захід не готовий карати Росію за агресію у Керченській протоці
30.11.2018
Трамп завтра з’ясує в Путiна всi подробицi «прикордонного iнциденту». (Фото з сайта 24tv.ua.)
Президент України Петро Порошенко закликає НАТО послати свої кораблі до Азовського моря, щоб допомогти захистити Україну після того, як Росія захопила три українськi судна й екіпажi поблизу Криму.
В інтерв’ю німецькому таблоїду «Більд», опублiкованому вчора, Порошенко висловив сподівання, що після словесної підтримки європейські держави підуть на активні кроки, зокрема на посилення санкцій і військовий захист від Росії, щоб допомогти Україні.
Об’єднатися проти «російського імператора»
«Сподіваємося, що держави НАТО готові послати військові кораблі в Азовське море, щоб підтримати Україну і гарантувати безпеку», — сказав Порошенко. Він наголосив, що російський президент Володимир Путін вважає себе «російським імператором», а Україну — «колонією» Росії.
«Єдина мова, яку він розуміє, — це солідарність західного світу. Ми не можемо приймати агресивної політики Росії. Спочатку був Крим, потім — Східна Україна, тепер він хоче Азовське море», — сказав Президент. «Єдина мова, яку він (Путін. — Ред.) розуміє, — це згуртованість західного світу», — наголосив Порошенко, додавши також, що Німеччина має запитати себе, «що Путін робитиме далі, якщо його не зупинити».
Країни Заходу дружно засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі. Але про якісь конкретні дії з метою поставити агресора на місце наразі не йдеться.
Сам «імператор» Путін назвав збройний напад у Керченській протоці «прикордонним інцидентом, не більше того» та звинуватив офіційний Київ у неадекватній реакції на те, що сталося.
Схоже, що таке ж ставлення до розбою росіян у міжнародних водах і в президента США Дональда Трампа, оскільки оголошено, що його анонсована раніше зустріч iз Володимиром Путіним у рамках саміту «Великої двадцятки» не відмінена і відбудеться 1 грудня в Буенос-Айресі. Про це повідомив у середу радник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков.
«Наразі я можу підтвердити, що сторони домовилися про місце і час такої зустрічі», — сказав Ушаков. Він додав, що предметом переговорів будуть двосторонні відносини між Росією та США, проблеми роззброєння, а також недільний інцидент у Керченській протоці.
Події в Керченській протоці були однією з тем зустрічі комісарів Євросоюзу 28 листопада. «Ці події неприйнятні. Ми очікуємо, що Росія поверне кораблі та звільнить екіпажі, надаючи необхідну медичну допомогу тим матросам, які цього потребують», — сказав віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
Європейський політик нагадав, що, відповідно до міжнародного права, Росія зобов’язана забезпечити судноплавний прохід через Керченську протоку всiм кораблям. Він підкреслив, що Євросоюз не визнав і не визнає нелегального загарбання Криму Росією та засуджує її агресію щодо України.
У свою чергу президент Європарламенту Антоніо Таяні сказав на початку пленарного засідання в середу, що «цілісність території України є основою» і що Росія «не має права забороняти рух українських суден» через Керченську протоку.
«Тому ми закликаємо російську владу виконати свої зобов’язання та звільнити представників українського Військово-морського флоту, які були арештовані», — заявив Таяні.
Далеко не «прикордонний інцидент»
Аби підтримати український народ, наступного тижня президент Литви Даля Ґрибаускайте здійснить візит в Україну. Про це у вівторок, 27 листопада, поінформували у Вільнюсі.
«Президент вважає за необхідне збільшення всебічної підтримки України, позаяк безпека України є невід’ємною частиною безпеки Литви та усієї Європи», — сказала речниця президента Дайва Ульбінайте.
Речниця нагадала, що Литва підтримує Україну, постачаючи їй озброєння, проводячи вишколи, у Литві відбувається теж реабілітація поранених українських солдатів.
У вівторок, 27 листопада, комітети закордонних справ та національної безпеки і оборони Сейму Литви закликали зміцнити присутність НАТО в регіоні Чорного моря. Вони закликали також установи ЄС розширити санкції проти Росії.
Тобто у частини членів ЄС та НАТО, які безпосередньо межують з Росією, є чітке усвідомлення, що напад Росії на військові кораблі сусідньої держави на Азові — це далеко не «прикордонний інцидент, не більше того», як вважає Путін.
У зв’язку з кризовою ситуацією довкола події в Азовському морі президент Анджей Дуда може здійснити низку кроків на підтримку Києва, зокрема йдеться про можливий найближчим часом візит польського лідера в Україну, повідомив заступник канцелярії президента Польщі Павел Муха.
Але Литва і Польща не мають тієї ваги в ЄС (та НАТО), щоб пропоновані ними рішення приймались до виконання. Рішення ухвалюють у Берліні та Парижі. А за інформацією німецького видання «Вельт», Німеччина та Франція не підтримують введення нових санкцій проти Росії у зв’язку із загостренням ситуації довкола Керченської протоки, передає «Європейська правда».
За даними джерел видання, у дипломатичних колах Європейського Союзу, на закритому засіданні Комітету з політичних питань і безпеки (PSC) у Брюсселі у вівторок дипломати обох країн заявили, що нині важливо вжити «заходів для зміцнення довіри» в суперечці.
Санкції, на думку Берліна та Парижа, не є частиною цих заходів. Натомість обидві столиці хочуть «продовжувати свої дипломатичні зусилля» та обмірковують залучення Організації з безпеки і співробітництва (ОБСЄ) у конфлікті в Азовському морі.
Напередодні журналіст «Радіо «Свобода» Ришард Йозвяк повідомив, що наразі 6-7 країн ЄС розглядають додаткові санкції щодо Росії.
Карін Кнайссль, голова МЗС Австрії, яка зараз головує в Раді ЄС, заявила, що подальше введення антиросійських санкцій у зв’язку з загостренням конфлікту між РФ та Україною залежатиме від оцінки фактів інциденту і поведінки обох сторін. Речниця зовнішньополітичної служби ЄС Майя Косьянчич заявила, що в ЄС продовжуються дискусії стосовно нових санкцій проти Росії.
