Музей книги і друкарства України 23 листопада запрошуємо на відкриття виставки «Я ще вернуся! Гарячим вітром...», присвяченої видатному українцеві, одному з найпопулярніших поетів початку ХХ століття, Олександру Олесю. Уже 5 грудня — день 140-річчя з дня народження Олександра Кандиби, який друкував свої твори під тепер усім відомим псевдонімом.
Творчий доробок представника символізму — оригінальне явище в українській літературі першої половини ХХ століття. Еволюція поетичного таланту Олександра Олеся була частиною не тільки українського, а й загальноєвропейського літературного процесу, акцентують організатори виставки. У творчості поета поєднано фольклорні традиції, неоромантизм та естетику символізму.
Іван Франко в рецензії на збірку «З журбою радість обнялась» назвав Олександра Олеся соловейком та писав про перевагу емоційності й діонісійського начала в його творчості.
Композитори створювали музику до віршів Олександра Олеся, його поетичні етюди і драми успішно ставили в театрах.
Олександр Кандиба був одним із творців Української Народної Республіки. 1919-го виїхав до Будапешта як аташе з питань культури посольства УНР в Угорщині. Уже через рік проживав у Відні, де очолював Союз українських журналістів та редагував журнал «На переломі». Із 1924-го мешкав у Празі (Чехословаччина), де через два десятиліття перестало битися його серце.
«Не вірив я в життя по смерті, тепер я вірю в диво з див, було для мене страшно вмерти, умер і нагло знов ожив», — ці рядки були написані поетом у далекому жовтні 1925 року. А через 73 роки після смерті прах «короля української лірики» і його дружини Віри було перевезено з Праги і перепоховано на Лук’янівському кладовищі у Києві.
Виставка, яка є спробою оживити дивовижну історію життя людини непересічної долі й таланту, триватиме у Музеї книги і друкарства у Києві до 24 грудня. Відвідувачам покажуть автографи письменника, рідкісні прижиттєві видання його творів та книжки, надруковані вже після здобуття Україною незалежності.
За допомогою раритетних побутових предметів відтворюється атмосфера 30-40 років ХХ століття, зокрема робочий кабінет письменника. Експозиція побудована на матеріалах Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Музею книги і друкарства України, Центрального державного музею-архіву літератури і мистецтва України, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національної історичної бібліотеки України, Бібліотеки імені Олега Ольжича (закатованого сина Олександра Кандиби).
