Шановна редакціє «України молодої»! У Вашій газеті за 9 вересня 2018 року прочитав статтю про ювілейний Форум книговидавців, що відбувся у вересні цього року у Львові.
На цьому форумі мою увагу привернула книга Енн Еплбаум, видана в 2017 р. англійською мовою «Червоний голод. Війна Сталіна проти України».
Тема дуже важлива для України, щоб вільний світ i Європа зрозуміли, що українська нація у ХХ столітті поклала за свою незалежність понад 20 млн. людей.
Як видно з великої рецензії Олесі Стасюк, книжка має багато недоліків і, звичайно, аби її добре написати, необхідно автору вивчити документальні спогади багатьох дослідників, як українських, так і зарубіжних.
Знищення церкви, масові розстріли письменників, діячів культури, які проводили у СРСР Ленін, Сталін та їхні поплічники, відкинули на 100 років назад високодуховну та культурну українську націю.
Голод, організований комуністами у 1921-22, 1932-33, а також у 1946-47 рр., був спрямований проти української нації, яка у 1918 р. проголосила незалежну державу, за яку своїми військовими та повстанськими загонами боролася аж до початку 1930-х років. І цей голод був геноцидом проти української нації.
При корегуванні цієї книжки необхідно врахувати наступні питання. По-перше, 1922 р. Ленін підписує «Декрет об изъятии церковных ценностей», який добре описано в «Книзі пам’яті українців», вид-во «Просвіта», Харків, 2000 р. (автор Андрій Куліш).
По-друге, під час колективізації 1929-30 рр. з України в Сибір було депортовано близько 3 млн. селян, 80% серед яких становили українці.
По-третє, у 1933 р. у Західній Україні було створено селянські комітети, які збирали зерно для роздачі східним українцям, але радянські консульства відмовилися його брати, пояснюючи це тим, що голоду в радянській Україні ніби немає.
Тим часом львівський студент М. Лемик на знак протесту виконав атентат* на більшовицького комісара Майлова (використати матеріали суду над М. Лемиком). По-четверте, використати документальний фільм, знятий у Луганську в 1990-х роках «Закляття безпам’ятства».
Там чітко видно, як за 5 км від кордону з Україною жили росіяни і як голодували українці. Я добре пам’ятаю голод 1946-47 рр., коли поїздами на дахах вагонів масово їхали українці у Західну Україну, де не було колгоспів, і як із них знущалися міліція та місцева радянська влада.
Дуже багато досліджень щодо Голодомору, як українських, так і закордонних авторів, необхідно опрацювати і відповідно до нашої історії та масових репресій доповнити згадану книжку. n
*Атентат (нім. Attentat — замах на вбивство) — один із методів діяльності УВО та ОУН. Атентати проводили щодо відповідальних за антиукраїнські дії чиновників або українців, що пропагували угодовство (лояльне ставлення до окупаційної влади) (Ред.).
Ігор ОЛЕЩУК,
ветеран і патріот України, 87 років
Тернопіль
