Екзотика прижиласьі на півдні України завдяки ентузіазму селекціонерів із ДП «Дослідне господарство «Новокаховське» Інституту рису НААН».
Учені передали аграріям під Новою Каховкою в селі Плодове тисячі саджанців адаптованих під місцевий клімат дерев.
На плантаціях загальною площею 760 гектарів висадили хурму, зізіфус (китайський фінік), а також азіміни (бананове дерево родом із Північної Америки).
За словами заступника директора ДП «Дослідне господарство «Новокаховське» Інституту рису НААН» Віктора Соколенка, колекція зізіфуса налічує 15 сортів, а хурми — понад 400 дерев чотирьох різних видів. Це дуже багато, якщо врахувати, що кожне дерево хурми може дати близько 150 кілограмів урожаю!
Предмет особливої гордості дослідного господарства — близько 50 зразків азіміни. За своїм смаком і ароматом ці екзотичні плоди нагадують суміш авокадо, бананів i манго. А їх хімічний склад подібний до бананів, хоча на вигляд вони зовсім різні.
Мешканці Америки навчилися консервувати азіміни, додавати до морозива, оздоблювати ними смачні пироги та торти. Рослина має й цілющі лікарські властивості: відвар листя — сечогінний, а екстракт має протипухлинну та антимікробну дію.
Це маленьке диво може допомогти аграріям Херсонщини створити новий, вельми прибутковий, бізнес, замість того, що був втрачений після анексії Криму.
Адже саме під Новою Каховкою колись розташовувалась філія ялтинського Нікітського ботанічного саду зі своїми екзотичними експериментами.
Зараз тут також можна побачити розкішні кущі з багряно-стиглим кизилом, ніжні актинідії, клумби з витонченими юками та запашною лавандою.
— Після окупації півострова Крим, наше господарство ще й досі оговтується, — говорить заступник директора Віктор Соколенко. — Практично всі міжнародні зв’язки втрачені, два роки як працюємо, але повністю ще не відновилися. Брати черенки з ботсаду не маємо можливостi: таке враження, що колишні колеги спілкуватись з нами бояться. Фінансування від академії дуже обмежене, господарство перевели на госпрозрахунок, отож і доводиться крутитись. У перспективі хочемо вийти на самоокупність, сподіваємося, що екзотика припаде до смаку всім мешканцям України.
Такі екзотичні дерева, як хурма, зізіфус та азіміни полюбили Херсонщину за велику кількість сонячного світла, хоча дощів для них на півдні України все-таки замало. Зараз селекціонери поставили перед собою завдання — виростити максимально великі за розміром плоди, які матимуть належну морозостійкість.
Адже на півдні України бувають й аномально холодні зими, коли температура повітря вночі опускається нижче 27 градусів морозу. Тому продавати людям має сенс лише ті гібридні сорти, які гарантовано переживуть 23-25-градусні «мінуси».
— Дрібні плоди зізіфуса можна маринувати, як оливки, а великі — заготовляти, як фініки, на десерт, — розповідає завідувач сектору мобілізації та збереження рослинних ресурсів Інституту рису Ольга Грабовецька. — Вся ця екзотика дуже корисна й дорослим, і дітям. Наприклад, після Чорнобильської катастрофи дітлахам у кримських санаторіях давали пюре із зізіфуса й довели, що він чудово виводить радіонукліди. Допомагає китайський фінік відновитися людям і після інсульту, а також нормалізувати роботу шлунково-кишкового тракту.
Найближчим часом селекціонери Херсонщини сподіваються зареєструвати нові сорти хурми, над якими вчені працювали кілька років поспіль. У господарстві вже торгують саджанцями власних сортів «Гора Говерла», «Гора Роджерс» та «Гора Роман-Кош» (третє покоління гібридної хурми). Два нових сорти дерев з екзотичними плодами поки що вивчають із метою подальшого оформлення.
