«Хлопець хоч куди козак» — цю фразу з «Енеїди» Івана Котляревського ще зі школи знають практично всі.
Саме так Міжнародний соціально-культурний проект «Джойфест», одне з видавництв i Творче об’єднання «Київський культурний тренд» вирішили назвати масштабний проект, який ініціюють провести до 250-річчя фундатора нової української літератури.
Його бурлескно-травестійна поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» написані на основі живого усного мовлення.
Це було дуже прогресивно, бо, хитрощами і силоміць колонізувавши Україну, Російська імперія утискала й мову «малоросів».
Про театрально-художньо-видавничий проект «Хлопець хоч куди козак» говоримо з його керівницею Юлією Валовою.
Потяг з Енеєм у Києві, рок-опера — у Німеччині
— Юліє, як і чому виникла ідея проекту «Хлопець хоч куди козак»?
— Наступного року Україна відзначатиме 250-річчя від дня народження видатного українського поета, драматурга Івана Котляревського. Впевнена, що більшості співвітчизників відомо про те, що Котляревський є автором бурлескної поеми «Енеїда», що демонструє українських козаків як героїчних борців, що вирушили на пошуки та відродження втраченої Батьківщини, яку в них відібрали через загарбництво сусіда з-за «поребрика». Крім того, Іван Петрович створив ще низку творів, у тому числі п’єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник».
Але, можливо, не всі наші співвітчизники знають про те, що Котляревський є визнаним фундатором нової української літератури, бо є першим її класиком, зачинателем, який використав у своїх творах живу українську мову. Його твори — історичний злам у розвитку української літератури, початок нового її етапу. Ще Тарас Шевченко назвав його батьком та присвятив Котляревському щирий вірш-зізнання: «Будеш, батьку, панувати,// Поки живуть люди;// Поки сонце з неба сяє,// Тебе не забудуть». Здається, тема фундаменталізації рідної мови в українському суспільстві за багато років не втратила своєї актуальності, актуальна і в сучасних умовах. Тому ми і вирішили створити свій проект.
— Ідея дещо перегукується з минулорічним потягом «Енеїда» у київському метро. Ви ним їздили? Що сподобалося у проекті колег?
— «Хлопець хоч куди козак» створюється як мультидисциплінарний театрально-художній-видавничий проект та передбачає всебічну різножанрову презентацію творчості Івана Котляревського: виставку ілюстрацій сучасної художниці Оксани Тернавської до творів великого письменника; перформансу, який об’єднує минуле, сьогодення та майбутнє, та презентації нового ілюстровано-книжкового видання, присвяченого творчості Котляревського.
Із минулорічним проектом презентації книги «Енеїда Базилевича. Історія створення ілюстрацій і макета книги до поеми Івана Котляревського», частиною якого було курсування промо-потяга в Київському метрополітені (на жаль, мені не випало ним подорожувати), нас поєднує вшановування персоналії відомого поета та драматурга. І це круто! Адже чим більше ми згадуємо про наших класиків, присвячуючи їм сучасні творчі проекти, тим фундаментальніше ми закріплюємо історію свого народу у свідомості молоді, наших нащадків.
До речі, наша ідея перегукується і ще з одним відомим мистецьким проектом, що був реалізований кількома роками раніше у Німеччині. Я маю на увазі презентацію рок-опери «Енеїда» українського композитора Сергія Бедусенка, що звучала німецькою. Впевнена, що існують й інші яскраві проекти. І підкреслюю, це круто!
Розкішні декорації українського бароко
— Розкажіть детальніше про ілюстрації творів Котляревського Оксани Тернавської.
— Сьогодні Оксана Тернавська працює над ілюстраціями до нового видання, присвеченого творчості Котляревського, яке ми презентуватимемо у рамках проекту. Туди ввійдуть відомі твори автора.
Уже кілька років в Україні та за кордоном успішно поширюється та активно презентується проілюстрована художницею «Енеїда». У це видання увійшло близько сотні художніх робіт, на сворення яких пішло три роки. Як на мене, ілюстрації Оксани Тернавської до книги неймовірно вражаючі. Майстерно вимальовані пензлем художниці персонажі, впізнавані кожним українцем, у цій версії «Енеїди» позбавились аскетизму Базилевича й ергономічно вписалися у розкішні декорації українського бароко.
Захоплює, як художниця дуже ретельно підійшла до вимальовування костюмів персонажів поеми та декорацій, в яких вони зображені. Тож ілюстрована Оксаною Тернавською «Енеїда» може стати ідеальним посібником для театральних постановок.
— Співорганізатор нинішнього проекту — видавництво «Корбуш» — презентуватиме нове видання творів Івана Котляревського. Чим воно відрізнятиметься від попередніх численних збірок класика?
— Загалом усі книжки цього видавництва — це естетичні, коштовні подарункові шедеври. Здається, цю нішу в Україні мало заповнено. Працювати у ній довго, кропітко та подекуди дорого. Але воно того варто, адже коли тримаєш у руках такі книги, відчуваєш не тільки приємний запах палітурки, якісного паперу та фарби, а й навіть їх душу. Ці книги дійсно створюють iз любов’ю. Сприйняття, мабуть, можна порівняти із першим поцілунком чи першим колом на американських гірках.
Торкаєшся сторінок книги — і дух перехоплює. Нове видання творів Івана Петровича не відрізнятиметься за якістю від усіх інших, що народилися у цьому видавництві. Ми намагатимемося знайти шляхи зменшення його вартості. Так, щоб більше людей могли дозволити собі його придбати. Домашні бібліотеки, здається, ще ніхто не відміняв.
Не шароварні перформанси
— Якою буде театральна частина проекту «Хлопець хоч куди козак»?
— Точно не шароварною. Модерною. За задумом організаторів, у перформансі герої «Енеїди» будуть вільно пересуватися епохами, тим самим підкреслюючи актуальність тексту Івана Котляревського. Теж саме стосується костюмів, музичного та пластичного рішень.
— Коли і де поціновувачі, за визначенням Тараса Шевченка, батька української літератури, зможуть побачити дійства, приурочені 250-річчю Івана Котляревського?
— У великих містах України, насамперед у містах-мільйонниках, та обов’язково на батьківщині письменника — в Полтаві. Якщо нам вдасться домовитись з іноземними партнерами та українськими інституціями у світі (а ми цього прагнемо), то і за межами України, насамперед у країнах ЄС.
— Із яких причин порадите долучитися до перегляду проекту «Хлопець хоч куди козак» тим, хто ще щиро і надовго не зацікавився «Енеїдою» й іншими творами достойника української історії Івана Котляревського?
— Тому що це актуально та весело. Тому що це не може не зачепити щирого українця, якщо той навіть зовсім не цікавиться літературою та не читає книжок. Це набагато цікавіше за «мильні опери», які крутять по ТБ. Бо театр — це жива матерія, а текст «Енеїди» Івана Котляревського не втрачає своєї актуальності впродовж віків.
