«Ті, що блукають»: у київських автобусах розповідатимуть про Голодомор

Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» презентував перформанс «Ті, що блукають» — про людей, що жили у страшні 1932—1933 роки.

 

 

В його основі — п’ять реальних доль і історій. Виконавці ролей людей із минулого роблять спробу делікатної інтервенції у наше звичне життя. 

 

Молодиця, яка обміняла прикраси зі свого посагу в «Торгсін» на їжу. Жінка, яка збожеволіла від того, що поховала двох дітей, які померли з голоду. Дівчинка-підліток, яка втратила сім’ю і опинилася в інтернаті, де врятувалася від голоду. Учасниця бригади буксирників зі щупом у руці — вчителька, з зошитом, яку взяли записувати майно тих, кого обшукували. Гарет Джонс, британський журналіст.

 

Вони несподівано з’являються у громадському транспорті, ніби виринають із книжок з історії у сьогодення у дні 85-х роковин злочинного Голодомору. І розказують про себе те, про що ніколи і нікому не говорили.

 

Бо або померли у страшному 1933-му, або радянська влада змусила тримати язик за зубами про той моторошний час, який довго переслідував у спогадах і снах.

 

Вони блукають — у своїх благеньких свитках, закутані в діряві хустки, що залишилися необміняні на їжу для порятунку — бо не кожен вшанований, мільйони не захоронені з дотримання християнського звичаю, неоплакані і невідмолені, імена не всіх записані в Національну книгу пам’яті жертв Голодомору. 

 

«І лиш коли ми знатимемо імена кожного з понад 7 мільйонів убитих і встановимо всі місця масових поховань, тільки тоді вони знайдуть вічний спочинок», — коментує гендиректор Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Олеся Стасюк.

 

До 23 листопада у Києві пасажири, які їхатимуть автобусом №24 і тролейбусом №38, матимуть можливість побачити «Тих, що блукають» між зупинками «площа Слави — парк Вічної Слави — Церква Спаса на Берестові, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» та «Церква Спаса на Берестові — Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» — парк Вічної Слави — площа Слави».

 

Історичний перформанс показуватимуть у проміжках часу з 11.00 до 12-ї, з 12.00 до 13-ї або з 13.00 до 14-ї. Проект створено у співпраці з Київським театром-студією «Міф» за підтримки Міністерства культури України та КП «Київпастранс».

 

На презентації перформансу міністр культури Євген Нищук нагадав, що 24 листопада — офіційна дата вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні, 85-ті роковини найбільшого злочину ХХ століття проти українського народу.

 

Він сказав: «Ми зараз із вами знаходимося в сакральному місці — на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», позаду нас пам’ятник дівчинці, яка символізує дітей, що були вбиті голодом. Це страшенний злочин, і наш обов’язок — нагадувати про це людям щоразу, адже в щоденній метушні ми іноді забуваємо про цю страшну трагедію. Саме тому цей перформанс дуже важливий. А найголовніше — це нагадування про найбільший злочин ХХ століття, найбільшу трагедію українського народу, що дасть нам можливість утвердити себе в тому, що, шануючи ті події, тих людей, згадуючи імена, — ми будемо мати майбутнє».