Попоїли і біжіть: рецепти легких страв від Олени Соболєвої

Думка про те, що восени треба їсти більше, щоб зігрітися, не зов­сім правильна. Зігріває не стільки їжа, як рух, діяльність, робота та цікаві захоплення.

А щодо їжі восени — так, це питання також важливе. Бо, з одного боку, ніби і вітамінами, і всім іншим наш організм у сезон урожаю наситився, але, з іншого, — осінній холод, менший світловий день, та й загалом звична суєта, бо відпустки давно позаду, роблять своє, що призводить до швидкої втоми, застуд і всього такого, що в компетенції уже не кулінарів, а лікарів.

Тому вкотре хочеться повторити слова Гіппократа — їжа має бути нашими ліками, особливо зараз.

І особливо зараз їжа має бути легкою, щоб не «приковувати» нас до стільця, а дозволяти рухатися, за кожної можливості побільше гуляти барвистими осінніми стежинами. 

Олена Соболєва — велосипедистка зі стажем, людина, яка вміє бачити красу не лише в тарілці, а й навколо, яка власними руками створює красу, і, як вона каже, просто мама і просто звичайна жінка, цілком і повністю погоджується з цим, але вже в практичній, так би мовити, площині.

Для себе і своєї родини вона готує максимально корисні і водночас максимально легкі страви, каже, що вони мусять нести в собі насолоду. 

Котлетки — від ліні таблетки

Так, саме від ліні, каже Олена. Тому що вони, за її рецептами, настільки легкі, що «з’їв і біжи!». Звісно, людині, яка дуже багато часу проводить на велосипеді, це краще видно.

 

Про смак уже і я можу замовити слово, бо куштувала сочевичні і курячі котлети за її рецептом — вони дуже і дуже заслуговують на увагу!

Для котлет із сочевиці потрібно відварити і збити у блендері 300 г сочевиці, додати подрібнену цибулину (можна сиру, а можна злегка присмажити на пательні), яйце і спеції.

 

Добре вимішати і посмажити на олії на повільному вогні.

 

Для котлеток із курятини потрібно півкілограма курячого фаршу (або індичого), яйце, спеції і 2-3 столові ложки кукурудзяної крупи. Булочку чи хліб Олена в котлети не додає.

 

Натомість радить при найпершій можливості (якщо виростите чи знайдете в продажу) додавати туди подрібнений шпинат (або, хто любить, кінзу). 

Лайфхак для других страв 

«Для других страв, — каже Олена Соболєва, — я бюджетно використовую шматки курки, навіть серце або шлунки індика, та притушковую їх в казанчику з морквою цибулею та обов’язково з пастернаком. Це раджу всім. Бо він значно додає в смаку, такий собі корінець замість картоплі. Обов’язково, коли тушкуєш чи смажиш на пательні, треба одягати бафку на голову, бо волосся потім котлетками пахне».

Брауні — для насолоди

У цьому пухкому кучерявому смаколику трохи таки буде калорій. Але то ж — для чистого задоволення, каже Олена, калорії тут не відіграють істотної ролі. Їжа має приносити максимальне задоволення — це її головна місія.

 

Проте навіть у цій розкішній випічці, яка на смак — ну точно солодка казка, Олена використовує борошно твердих сортів, висівки, масло з великим відсотком жирності, яйця і максимально чорний шоколад. 

 

Отож у мисочці на пару потрібно розтопити плитку шоколаду. Додати туди половину пачки хорошого вершкового масла, півсклянки цукру і столову ложку какао. Коли маса охолоне, додати до неї три яйця. Добре все розмішати виделкою.

 

«Потім додала борошно — ось мала трохи твердих сортів, та гречаних висівок. Тісто має бути, як густа сметана. Вилила все у закриту форму, змащену олійкою та посипану кукурудзяними висівками, як видно по краях. Поставила в духовку на приблизно 20 хвилин без регулювання». Брауні — це рятівник від холоду. Ще кава, чай, какао або що ви виберете — і хто тоді зважатиме на холод?..

Кукурудзяні оладки 

Оладки до чаю — це маленьке домашнє свято, каже майстриня красивих ручних виробів пані Олена. «Я роблю оладки на кефірі. Але з кукурудзяного борошна, яке діє як сорбент (можна розмішувати з іншими видами борошна), додаю насіння льону, висівки всілякі потроху, манку кукурудзяну — поленту».

 

На склянку кефіру — половина чайної ложки соди, третина склянки борошна, а потім те, що забажаєте: родзинки, цукор, ванілін, висівки тощо. Змішати, обсмажити на кукурудзяній олії. Скуштуйте, сподобається!

Про королеву осені

Олена вважає королевою пізньої осені айву: ароматну, запашну, з приємною кислинкою, надзвичайно соковиту.

 

«У мене завше є в запасі баночка варення з айви, а тому — жодних головних болей, чим пригостити гостей чи рідних. Це те, що всі люблять!» — каже вона. 

 

Пропорції — приблизно кілограм на кілограм, цукру можна й менше. Порізати айву, розмішати з цукром і трішки проварити. Відставити і зайнятися приємними осінніми справами, а коли з’явиться хвилин 10 вільних — іще раз приварити.

 

Таких підходів може бути 3-4, потім варення розкласти в баночки. Воно там — ніби мед, а в ньому загадкові брусочки, також медового кольору. Що то осінь — кольору меду!