Михайло Поплавський презентував книгу про себе у Кембриджі

 

Чи багато в Україні вишів, які ідентифікують за прізвищем ректора? Напевно, університет Поплавського — такий один. Утім, нічого дивного, адже саме Михайло Поплавський із звичайного «кулька» (Інституту культури) створив університет, який сьогодні є одним із найпопулярніших в Україні. Задля цього доводилося і судитися, і співати, і йти в депутати, і ламати стереотипи, і вигадувати нові підходи до навчального процесу — про все це Михайло Поплавський відверто розповів у своїй автобіографічній книзі.

 

Послухати про непересічний досвід становлення українського вишу прийшли викладачі європейських університетів, представники діаспори, студенти і колеги з України. Зустріч була щирою і невимушеною, адже Михайло Поплавський — чудовий оповідач, вміє зацікавити і «тримати» аудиторію.

 

Після презентації професор Кембриджського університету Пітер Мілбарк (Рeter GH Milbark) під час автограф-сесії зауважив, що книга цікава і доступно розповідає про історію створення бренду — Університету культури, про інноваційні іміджеві та маркетингові стратегії, до того ж вона має наукову та історичну цінність, бо в ній відображено особливості становлення української системи освіти.

 

Згодом сам Михайло Поплавський на своїй сторінці в «Інстаграм» написав: «Для мене велика честь і відповідальність виступати у навчальному закладі світового рівня! Ця книга — про успіх, вірність мрії та сміливість мріяти. Про мою формулу щастя — емоційний інтелект із творчо-прикладним характером! Про азарт у досягненні мети і мету, яка стає шляхом довжиною в життя. Коли мене запитали, що ж є головною справою мого життя, я відповів — університет, а головною суспільною роллю — ректор!»

На пост жваво відреагували користувачі соцмереж. «Культурна та освітня дипломатія в дії! Геніальний українець Михайло Поплавський популяризує українську систему освіти за кордоном!!!», «Михайло Михайлович — красень!», «Оце так рівень! Круто! Вражає! Мотивує! Надихає!», «Тішимося, що у нас ректор — це людина-легенда!», «Рада, що маю такого чудового ректора! Тепер навіть у Кембриджі можна сказати: «А ви знаєте, хто мій ректор? Так, Михайло Поплавський», «Яскравий приклад того, як потрібно жити, працювати і отримувати задоволення від кожної миті! Постійний рух уперед і вдосконалення — головне кредо для тих, хто прагне стати лідером! Дякую, що своїм прикладом постійно змушуєте вдосконалюватись всіх, хто поруч із вами!», «Це, мабуть, єдиний ректор на всю Україну, книга якого зайняла достойне місце в бібліотеці Кембриджського університету!», «Неймовірно! Який ще ректор так може?! Тільки Михайло Михайлович!» — захоплено пишуть студенти, випускники, викладачі та просто шанувальники університету. Свої вітання залишили й відомі артисти Алла Кудлай та Павло Зібров.

Що ж це за книжка, яка дісталася навіть Туманного Альбіону? Важкенький — на майже 500 сторінок — фоліант — це не стільки автобіографічна розповідь Михайла Поплавського, а більше детальна історія становлення КНУКіМ та його потужної «розкрутки». 

 

«Коли я прийняв Університет культури, тут було всього два факультети — культурно-освітньої роботи і бібліотечний, які були не дуже популярними серед молоді, — згадує Михайло Поплавський. — Вивчивши досвід українських і світових університетів, я зрозумів, що ми не виживемо, якщо не відкриватимемо конкурентоздатні перспективні спеціальності». 

 

У розбудові університету Михайло Поплавський не просто йшов «у ногу з часом», а значно випереджав його. І тоді, коли українці ще тільки вивчали нове для себе слово «піар», у виші в 1997 році створили одну з перших в Україні кафедру PR-технологій і на повну котушку впроваджували ці технології для реклами і популяризації свого університету.

 

У книжці автор відверто розкриває секрети, як за допомогою PR-проекту «Співаючий ректор як технологія» і «теорії стресу» досяг особистого успіху й ви­знання навчального закладу, створив бренд «Михайло Поплавський» і вдало його капіталізував! Відтак для студентів, які вивчають PR, журналістику й менеджмент, книга «Ректор» взагалі може бути рекомендована як навчальний посібник. Хоча це й не підручник у класичному розумінні, а, радше, мотиваційна книга, яка буде цікавою якнайширшому колу читачів. 

 

«Щоб досягти успіху в будь-якій справі, потрібно вкласти в неї свою душу і серце. Не кошти, не інвестиції, не бажання заробити — а вкласти себе!» — так пояснює власний феномен успішності Михайло Поплавський. 

 

Результат — це сучасний університет, який увійшов у топ-10 найпопулярніших вишів країни серед абітурієнтів за результатами поданих заяв на вступ, обійшовши класичні університети з багатовіковою історією. Тут готують фахівців із міжнародних відносин, дизайну і реклами, піару й журналістики, кіно і телебачення, готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, сценічного мистецтва, івент-менеджменту, фешн- і шоу-бізнесу, музичного та хореографічного мистецтв, інформаційної політики та кібербезпеки — загалом із півсотні спеціалізацій.

 

Студентів навчають справжні професіонали своєї справи — видатні актори театру і кіно, хореографи, відомі співаки, івентори, теле- та радіоведучі, ресторатори, дизайнери, стилісти, маркетологи, політтехнологи, корифеї піару і журналістики. Серед викладачів університету культури такі імениті зірки, як Богдан Бенюк, Остап Ступка, Ахтем Сеітаблаєв, Григорій Решетнік, Дмитро Ступка, Костянтин Грубич, Роман Безсмертний, Володимир Мойсеєнко, Вілена Воронова, Володимир Горянський, Раду Поклітару, Анатолій Матвійчук, Денис Богуш, Наталія Могилевська, Олег Винник, Алла Попова, Стас Жирков, Григорій Чапкіс та інші знаменитості.

 

«Я щасливий, що сьогодні Київський національний університет культури і мистецтв — Національний за формою, за змістом, а головне — за духом, — каже ректор Поплавський. — Я хочу, щоб Університет культури став українським Гарвардом, а бренд «КНУКіМ» у світовому освітньому просторі був лідером!».

 

Книгу «Ректор» кожен бажаючий зможе прочитати у бібліотеці Кембридж­ського університету. Потрапити на її полиці — всесвітнє визнання геніальності! Цій книгозбірні — 600 років, а її фонди складають майже 8 мільйонів екземплярів. Серед них і такі рідкісні, як Principa Mathematica Ісаака Ньютона, Біблія Гуттенберга, перше видання поем Гомера, напрацювання Чарльза Дарвіна про теорію еволюції, копія чорнового варіанта книги «Коротка історія часу» знаменитого фізика-теоретика Стівена Хокінга, єдиний екземпляр старокитайської писемності, архів Королівської обсерваторії Грінвіча... Та чи є серед них книжка бодай одного українського ректора? Тепер уже є. 

МАЙТЕ НА УВАЗІ