4 мільйони українців перебувають на заробітках за кордоном. І це лише за офіційною статистикою. Експерти запевняють, що цифра суттєво більша. Адже лише від початку 2018 року на заробітки до різних країн світу виїхало більше мільйона людей. У сусідній Польщі перебуває до 2 мільйонів українців і, за польською статистикою, 95% заробітчан у цій країні становлять саме українці. За даними ООН, якщо в Україні не наростатиме сприятливий економічний клімат, не припиниться війна та мляво відбуватиметься боротьба з корупцією, то до 2050 року населення країни зменшиться на 18% і загальна чисельність народу на території держави становитиме 36 мільйонів.
Якщо ще рік тому найсприятливішою для заробітків була сусідня Польща, то у 2018 році ця ситуація поступово змінюється . Уряд Володимира Гройсмана анонсував про початок переговорів щодо укладання угоди з урядом Болгарії, яка регулюватиме діяльність українських трудових мігрантів у цій країні. Від початку жовтня 2018 року Міністерство соціальної політики України повідомило, що співпрацюватиме з урядами країн, до яких найбільше виїжджають українські заробітчани. Робиться це з метою забезпечення їхнього соціального та правового захисту. За словами заступниці міністра соціальної політики Ольги Крентовської, стратегічною метою Мінсоцполітики є повернення українських громадян, що працюють за кордоном, в Україну. «Разом із цим стратегічним завданням щодо повернення українських мігрантів ми ставимо за мету співробітництво з урядами країн, у які виїжджають у пошуках роботи українці, для забезпечення їхнього соціального та правового захисту», — розповіла заступниця міністра. На думку пані Ольги, головною причиною виїзду українців за кордон є низький рівень оплати праці в Україні.
Це і справді одна з головних причин, чому українці їдуть. Заробітчанин зі стажем Артем Кучер розповідає, що оплата суттєво відрізняється від українських зарплат. Якщо у Польщі на будівництві можна заробити від 20 тисяч гривень, то в Україні така оплата для некваліфікованого робітника — неможлива. Артем запевняє, що ринок Польщі і справді стає все менш популярним серед українців і якщо ще рік тому туди масово їхали, то зараз ситуація змінюється. «Європа все більше відкриває можливості для українців, нові країни — Чехія, Німеччина, Болгарія — намагаються спростити працевлаштування українців, в першу чергу юридично. Якби в нас хоч приблизні були зарплати, як у Польщі, то не було б сенсу виїжджати. Тільки хіба на постійне місце проживання», — коментує «УМ» Артем.
За словами експертки-міжнародниці Анни Ващенко, яка навчалася та проживала у Польщі, незважаючи на початок укладання угоди між урядами України та Болгарії, Польща все ще залишатиметься актуальним пунктом призначення для українських мігрантів. Однак польське суспільство вже дещо «стомилося» від напливу українських заробітчан. «У польському суспільстві часто можна почути шовіністичні погрози щодо українців, що не додає оптимізму шукачам роботи. Тому резонно, що люди шукають інші країни». На думку експертки, Болгарія має ті самі причини і потребу у заробітчанах, що і Польща. Адже жителі цієї країни емігрують до заможніших держав Західної Європи, бо мають на це легальні підстави та очікують вищої заробітної плати, аніж у своїй країні. Українці ж готові працювати за менші гроші, аніж поляки, болгари, італійці. «Також важливим аспектом є те, що болгарська мова схожа на російську та використовує кириличну систему написання, тому є відносно легкою для опанування українцями, а це дуже вагомий аргумент при виборі країни», — резюмує у коментарі «УМ» Анна Ващенко.
У свою чергу, за словами фахівців, iз якими поспілкувалася «УМ», угода не змінить ситуацію з відпливом кадрів з України і штучне повернення наших громадян аж ніяк не зменшить відтік кадрів. Адже для того, щоб люди залишалися в країні — тут необхідні робочі місця. Пані Лариса майже рік працює аніматором у Болгарії і повертатися до України поки не планує. «Люди б масово так не їхали, бо вдома все-таки — це вдома. Це сім’я, діти» — розповідає «УМ» заробітчанка. — Я закінчила університет і зрозуміла, що не зможу нормально заробляти в Україні за своєю спеціальністю. Бо роботи немає, а якщо і є, то за копійки. Тому і почала шукати роботу за кордоном». Запевняє, що оплата справді вища і ставлення болгар хороше до українців: «Поки вони зацікавлені в нас. Мабуть, як і поляки були ще п’ять років тому. Проте чому не обрала Польщу? Бо неодноразово чула, як там ставляться до українців, тому і вирішила шукати інші країни».
Угода ж із Болгарією принципово нічого не змінить. Ба більше, вона лише вказує на масовий відтік кадрів, тож, щоб якось це регулювати, уряд має юридично контролювати громадян України в інших державах. «Для людини у відчаї шанс заробити буде завжди вищим, ніж ризик бути затриманими. Наслідком договору стане збільшення нелегальних мігрантів i збільшення нелегального бізнесу посередництва. Це саме бізнес. Люди звикли обходити систему контролю. Із тих листівок, які ви бачите, наприклад, на стовпах або у громадському транспорті: «робота за кордоном, оплата понад 30 тис. гривень, усе легально», можна здогадатися, що жодних гарантій легальності посередники не надають. До того ж працедавці, знаючи, що працівники в країні перебувають нелегально, можуть жорстоко їх експлуатувати. Але українці на все погоджуються, бо дуже хочуть отримати роботу з вищою, ніж на Батьківщині, зарплатнею. Отже, як це не іронічно, договір про захист трудових прав вплине на їх порушення. Угода також свідчить про слабкість української політики, адже єдиний важіль впливу в урядовців — це регулювання. Замість того щоб думати, як створювати умови для розвитку малого і середнього бізнесу, як залучати інвесторів, як боротися з корупцією для зменшення тіньового ринку, держава думає, що ухвалить договір і люди будуть жити по-іншому. Така думка є не просто наївною, а й небезпечною» — коментує ситуацію Анна Ващенко.
Нагадаємо, 93% українців, які працюють за кордоном, зайняті у секторі фізичної праці. 43% українців, які хоча б раз за останні п’ять років працювали за кордоном, були задіяні в сфері будівництва та ремонту, 23% — у сільському господарстві, близько 10% — у сфері послуг (догляд за дітьми та людьми похилого віку). За всю історію незалежної України, нашу країну в пошуках заробітку покинуло 10 мільйонів людей. Це все населення Австрії або Ізраїлю.
