Ветеран-«кіборг» Михайло Тетерук раптово помер уві сні після кошмарів про війну

Трагедія сталася у Горностаївському районі, в селі Ольгівка, де  Михайло Тетерук жив останнім часом. Незадовго до смерті український кіборг став скаржитися друзям та знайомим, що йому майже щодня сняться бойові дії, війна, мертві діти i загибель товаришів. Останній раз його бачили живим напередодні вихідних. Михайло Тетерук ліг спати і не прокинувся. Фактично кіборг помер, так і не зумівши пережити глибокий психологічний зрив після участі у військових діях на сході України. 

 

«Майже кожен день по всій Україні йдуть від нас наші захисники, — зі скорботою каже керівник Центру допомоги всім учасникам бойових дій у зоні АТО Наталія Возаловська. — Глибокі рани війни можуть зажити на тілі, але в душі вони болять, тому хворіти наше суспільство буде ще довго...»

 

Побратими Тетерука, з якими він воював у населенних пунктах Піски, Опитне, а також під час захисту будівлі Донецького аеропорту, сумують iз приводу раптової смерті кіборга. Михайло Тетерук ледве встиг відсвяткувати свій 40-й день народження...

 

«Михайле, тебе нам не вистачатиме. Вічна тобі пам’ять», «Героям слава», «Царство небесне», «Шкода, що так рано пішов», «Співчуття рідним і пам’ять», «Низький уклін та повага захиснику України» — такі коментарі залишили люди під постом про смерть народного героя Михайла Тетерука.

 

Наприкінці 90-х років Михайло пройшов строкову службу артилеристом в армії на території Автономної Республіки Крим. У серпні 2014 року разом із бійцями 93-ї окремої механізованої бригади поїхав до зони АТО захищати схід країни від російських окупантів.

 

«Під час перебування Михайла Тетерука на Донбасі, коли я йому дзвонив, він ніколи не скаржився, але дуже просив, щоб я за нього та інших хлопців молився, читав «Отче наш», — згадує один iз друзів героя. — Друзі та бойові побратими ще й досі не можуть повірити, що Михайла більше немає серед живих, і важко переживають біль втрати».

 

Під час боїв за Донецький аеропорт Михайло Тетерук отримав важке поранення та контузію, проте зумів відновити фізичний стан.  Після демобілізації у 2015 році він намагався повернутися до мирного життя в себе на малій батьківщині, що на Херсонщині, в Горностаївському районі. Однак тінь минулого у вигляді безперервних спогадів наздоганяла його, мучили нічні жахи.

 

Смерті ветеранів АТО, на жаль, не поодинокі. Медики все частіше діагностують інсульти та інфаркти в чоловіків, які ледь переступили 35-річний бар’єр свого життя. Немало й тих, хто виходом вважає суїцид — через неможливість вирішити психологічні проблеми.