Президент Польщі всупереч застереженням ЄС таки призначив 27 нових суддів Верховного суду

10 жовтня президент Польщі Анджей Дуда призначив 27 нових суддів Верховного суду, яких рекомендувала Державна рада судочинства.

 

Нові представники Верховного суду склали присягу перед главою держави. Як повідомив міністр Павел Муха з Канцелярії президента, це черговий етап реформи системи правосуддя в Польщі.

 

«Це — повернення фундаментів довіри до системи правосуддя, відновлення функцій, які повинен виконувати Верховний суд, і це — інструмент, який має гарантувати надзвичайний контроль судових вироків, що мають законну силу».

 

Сім суддів працюватимуть у Цивільній палаті, а один — у Кримінальній палаті. Президентський міністр звернув увагу на значення Палати надзвичайного контролю та суспільних справ, куди направлено 19 із 20 суддів, котрих рекомендувала Державна рада судочинства.

 

Голова Канцелярії президента не погодився із закидами, ніби прийняття присяги від нових суддів Верховного суду означає порушення гарантій, які встановив Верховний адміністративний суд та сам Верховний суд стосовно закону про Верховний суд.

 

Усунення з посад старого складу Верховного суду Польщі та призначення нового стало причиною гострого конфлікту між Брюсселем та Варшавою.

 

Європейська комісія 3 жовтня склала через це скаргу на Польщу до Суду ЄС у Люксембурзі. На її погляд, положення закону, що відправляють частину суддів на пенсію, загрожують незалежності судової системи в Польщі.

 

Зі скаргою Єврокомісія склала також клопотання про пришвидшений розгляд справи і про так звані надзвичайні заходи. Вона хоче, аби Суд ЄС велів тимчасово зупинити виконання положень Закону про Верховний суд до завершення розгляду скарги та оголошення остаточного вироку. Віце-президент Суду ЄС вирішить, чи підтримати звернення Єврокомісії.

 

Якщо віце-президент Суду ЄС підтримає аргументи Комісії та погодиться застосувати тимчасові заходи, то зможе пригрозити фінансовими штрафами за невиконання постанови. 

 

Потім буде організований процес у справі тимчасових заходів, під час якого Польща зможе представити свої інтереси та піддати сумніву доцільність клопотання, а Єврокомісія — представити власні аргументи.

 

Далі буде рішення у справі тимчасових заходів, оскаржити яке буде неможливо. Вирок у цій справі не передбачає остаточного рішення щодо скарги Єврокомісії про порушення євросоюзного законодавства Польщею.

 

Польська опозиція каже про «час розплати» для влади у Варшаві, а уряд, навпаки, закидає Брюсселю «втрату реальності».

 

Спочатку у Варшаві рішення Єврокомісії звернутися до Європейського суду тепер iще й через судову реформу (попередньо був позов стосовно вирубки лісу в Біловезькій пущі) в Польщі не викликало надто запеклих суперечок: багато коментарів лунали з табору польської опозиції, але відносно небагато — з боку правлячого націонал-консервативного табору.

 

Так, маршал Сенату Польщі Станіслав Карчевський iз правлячої партії «Право і справедливість» (ПіС) наголосив, що він не ясновидець і ще не знає, як поведе себе уряд у цій ситуації. Але Польща, за його словами, завжди поважала всі судові рішення і зразково виконувала рішення Європейського суду.

 

Польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, у свою чергу, заявив, що судова реформа «дуже важлива», тому що вона втілює волю виборців. Хоча й далеко не всіх. Примусове відправлення на пенсію суддів спричинило в Польщі масові протести, оскільки було сприйняте частиною суспільства як спроба влади позбутися принципових непідкупних суддів, замінивши їх лояльними до влади.

 

На політичному рівні — в Європейській Раді — позицію Польщі нещодавно заслуховували вже вп’яте. Після цього обговорення Німеччина та Франція наполегливо застерегли Польщу від «невідворотних кроків».

 

Однак, попри застереження почекати принаймні висновків Європейського суду, Польща навіть пришвидшила реорганізацію Верховного суду.

 

На думку Єврокомісії, примусова відправка на пенсію верховних суддів країни порушує основоположні принципи про пожиттєвий статус судді і суддівську незалежність. Але президент країни Анджей Дуда вирішив піти ва-банк і привів до присяги новий склад Верховного суду всупереч застереженням Євросоюзу.