У Нью-Йорку тривають дебати 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. На дебати приїхали лідери понад 190 країн світу.
«Злочинців слід судити»
Перед початком дебатів учасники саміту ООН вшанували хвилиною мовчання пам’ять колишнього секретаря ООН Кофі Аннана. Згодом виступив чинний секретар Антоніу Ґутерреш.
У своєму виступі Ґутерреш назвав явища, які становлять загрозу для світового порядку.
«Маємо справу з браком довіри — до установ, держав. Порушено довіру, яка становить правила світового порядку. Люди втрачають віру в політичний iстеблішмент, поглиблюється поляризація та міцнішає популізм», — наголосив секретар ООН.
Один із зарубіжних політичних оглядачів влучно зауважив, що виступи лідерів країн слухають і коментують винятково в тих країнах, звідки вони походять. Але є і винятки, коли виступають лідери великих країн, які мають значний вплив на стан справ у світі.
У перший день сесії загальна увага була прикута до виступу президента США Дональда Трампа, який не сказав нічого нового. Слова Трампа про те, що його президентська адміністрація за два роки досягла більше, ніж інші адміністрації в історії країни, викликали лише сміх серед учасників засідання.
Стосовно раціонального, то у своєму виступі американський очільник укотре піддав критиці Німеччину, яка реалізує німецько-російський проект газогону «Північний потік-2».
«Якщо країна має тільки одного постачальника енергії — це її наражає на шантаж та залякування. Тому я хочу привітати такі країни, як Польща, з будовою балтійського газогону, який допоможе стати незалежним від Росії у задоволенні енергетичних потреб. Німеччина, якщо негайно не змінить свій курс, повністю узалежниться від російської енергії», — наголосив Дональд Трамп.
Президент США згадав про Польщу також в інших частинах свого виступу. Американський очільник назвав поляків прекрасним народом, який захищає свою незалежність, безпеку та суверенітет.
У відповідь на компліменти Трампа польський президент Анджей Дуда у своєму виступі 26 вересня висловив жаль iз приводу ситуації у галузі безпеки в світі й iз приводу погіршення умов міжнародної безпеки в Центрально-Східній Європі та порушення Будапештського меморандуму.
Не називаючи прямо Росію, Анджей Дуда засудив атаки з використанням хімічної зброї «певними країнами» як помсту проти своїх громадян за кордоном.
Президент висловився за використання міжнародних механізмів для запобігання розповсюдженню зброї масового знищення. Президент Польщі вважає таку діяльність кримінальною. «Злочинців слід судити», — заявив Анджей Дуда.
Але найбільший резонанс викликала заява Дуди відразу після виступу на форумі Генасамблеї ООН, у якій він запевнив, що американці самі зможуть вибрати місце розташування своїх постійних військових баз у Польщі. Президент Польщі теж запевнив, що Варшава візьме на себе пов’язані з цим витрати, зокрема на інфраструктуру (орієнтовно 2 млрд. доларів).
З увагою була сприйнята виголошена 25 вересня 40-хвилинна промова президента Франції Емманюеля Макрона, в якій він закликав країни ООН разом знайти «нову модель світового порядку».
«Ми живемо в період гострої кризи світового порядку, і не потрібно шукати винних за цей розпад: вони тут, у цій залі, сьогодні вони виступають перед вами. Відповідальність несемо ми, світові лідери», — заявив Макрон у своєму емоційному виступі.
За словами президента Франції, «деякі» країни вирішили підходити до міжнародних відносин iз позиції сили і використовувати принцип «виживає сильніший». «Але такий принцип не захищає жоден народ. Ми обираємо багатосторонній підхід у міжнародній політиці», — наголосив Макрон.
«Після Грузії — Україна, після Литвиненка — Скрипалі»
А Президент України Петро Порошенко у своєму виступі закликав міжнародну спільноту до єдності в активній протидії політиці Кремля та його черговій меті — окупації Азовського моря.
Петро Порошенко вважає, що за відсутності «сильної та єдиної відповіді» Росія створюватиме нові кризи та шантажуватиме слабші країни та міжнародні організації.
«Такі грубі порушення мають бути припинені як незаконні, у тому числі в рамках Конвенції ООН з морського права. Вони мають отримати рішучу відповідь, включаючи посилення санкційної політики», — наголосив Петро Порошенко.
«Саме відсутність відповідного покарання призводить до того, що після Грузії настала черга України, після Литвиненка — Скрипалів, після Аллепо — Ідлібу... Після окупації Криму мішенню сьогодні є окупація Азовського моря», — зазначив Президент України.
Він звинуватив Росію в порушенні свободи міжнародної навігації через Керченську протоку як для українських, так і для іноземних суден, а також у провокуванні екологічних катастроф в анексованому Криму та на Донбасі. І закликав ухвалити резолюцію Генеральної асамблеї ООН щодо дотримання прав людини в анексованому Криму.
«Можу вас запевнити: ніщо не зупинить Москву від продовження своєї агресивної, експансіоністської політики, якщо проти неї єдиним фронтом не виступить міжнародна спільнота, якщо покарання за її вчинки не стане неминучим», — наголосив Порошенко.
За його словами, Україна також очікує на прогрес у вирішенні питання про розміщення на Донбасі миротворців «iз потужним мандатом та широким колом відповідальності». (Згодом глава МЗС України Павло Клімкін повідомив, що Україна, США, Німеччина і Франція мають намір винести на розгляд Ради Безпеки ООН резолюцію про миротворців та міжнародну адміністрацію на Донбасі.
За його словами, місія повинна складатися не лише з військового контингенту, а й передбачати міжнародну адміністрацію і поліцейський компонент. Екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен також запропонував план введення миротворців ООН на Донбас. Згідно з ним, у миротворчому контингенті не повинно бути ані російських, ані натовських солдатів. Контингент повинен мати достатню чисельність — до 20 тисяч військовослужбовців та чотири тисячі поліцейських.
Загалом лише за три дні Президент провів 25 зустрічей з главами іноземних делегацій, зокрема Румунії, Словаччини, Великобританії, Туреччини, Нідерландів, Польщі та інших країн.
А також iз Генеральним секретарем ООН (Антоніу Гутеррішу Порошенко передав ноту щодо припинення Договору про дружбу з РФ), очільником НАТО та головою Ради Європейського Союзу.
Також Петро Порошенко із дружиною мав коротку зустріч із президентом США та першою леді країни. Фото президентів із дружинами оприлюднив прес-секретар глави Української держави Святослав Цеголко на своїй сторінці у «Фейсбуці». Щоправда, жодних інших подробиць цієї зустрічі немає.
А ТИМ ЧАСОМ...
Комітет із закордонних відносин Сенату США затвердив та рекомендував до схвалення верхньою палатою американського парламенту резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 рр. визнається геноцидом українського народу.
Проект резолюції засуджує систематичні порушення прав людини, вчинені радянським урядом проти українського народу.
Висловлюються найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор та їхнім родинам, а також міститься заклик до розповсюдження інформації з метою підвищення обізнаності у світі про штучну природу цієї трагедії.
Водночас Петро Порошенко під час свого виступу закликав країни ООН вшанувати 85-ті роковини Голодомору: «У листопаді цього року ми вшановуватимемо 85-ті роковини одного з найстрашніших злочинів XX століття — Голодомору або масової смерті від голоду, штучно організованого в Україні сталінським режимом. Він забрав життя багатьох мільйонів українців. Відтак хотів би поновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом ухвали відповідної декларації».
ДО РЕЧІ
До України Петро Порошенко повернеться з подарунками. Вчора на базі Берегової охорони США в місті Балтимор (штат Меріленд) о 19:45 за Києвом була запланована церемонія передачі Україні двох колишніх катерів Берегової охорони класу Island («Айленд»).
На церемонію були запрошені Президент Порошенко та заступник командувача Берегової охорони США віце-адмірал Майкл МакАллістер. Україна отримає ці катери за програмою «Надлишкового оборонного обладнання», тобто безоплатно. Київ лише має оплатити супутні витрати — такі, як техобслуговування, переобладнання та навчання екіпажів.
