Моніторингова місія ООН оприлюднила другу доповідь, що доводить факт порушення окупантами прав людей на території анексованого півострова. На думку спостерігачів, ситуація зі свободою слова у Криму за останні 10 місяців суттєво погіршилася.
Активісти міжнародних структур щодня фіксують там порушення гуманітарних прав людей. У другій доповіді щодо ситуації в Криму було задокументовано порушення за період із 13 вересня 2017 року по 30 червня 2018 року. Як заявила керівник Моніторингової місії Фіона Фрейзер, найбільш неприйнятним із точки зору міжнародного права є нав’язування Росією свого громадянства, а також примушування молоді до служби в армії РФ.
— Починаючи з перших днів окупації Криму, навесні 2014 року, близько 12 тисяч кримчан були покликані до збройних сил Росії, — розповіла Фіона Фрейзер. — Крім того, держава, яка окупувала півострів, незаконно переміщує затриманих та ув’язнених iз Криму на територію Російської Федерації для того, щоб вони там постали перед судом або відбували покарання.
Усупереч міжнародному праву, Москва встановила на окупованому півострові свої закони та навіть провела незаконні вибори президента Росії.
Загальна кількість відомих випадків насильницького зникнення людей з початку окупації 2014 року зросла до 42 осіб, у важкому становищі пригнобленого народу опинилися кримські татари, які часто змушені тікати з сім’ями на материкову частину України від переслідування окупантів.
Місія ООН уже третій рік поспіль аналізує ситуацію, виходячи з міжнародного права у царині прав людини та через призму міжнародного гуманітарного права (МГП). Ці норми почали застосовувати з кінця 2016 року відразу ж після того, як Генасамблея ООН визнала Росію країною-окупантом.
Міжнародні спостерігачі впевнені, що такі висновки дають певний ступінь захисту жителям окупованої території та накладають на Російську Федерацію як на державу-окупанта цілу низку зобов’язань.
— Тортури, які фіксує місія ООН в окупованому Росією Криму, вражають своєю жорстокістю — розповів експерт із прав людини Віталій Хилько. — Друга доповідь Місії ООН із прав людини в Україні містить інформацію про сім випадків, коли жертви піддавалися жорстокому поводженню, а іноді й тортурам. Найбільш показовий випадок стався в січні 2018 року в місті Сімферополь: після обшуку в будинку кримського татарина співробітники ФСБ катували свою жертву просто в мікроавтобусі. Коли потерпілому вдалося вирватися на свободу, він зафіксував тілесні ушкодження у лікарів i судмедекспертів, але це не допомогло йому, бо окупанти відмовилися порушувати кримінальну справу за фактом тортур i побиття.
ДО РЕЧІ
Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабин відзвітує про ситуацію в окупованому Криму в парламенті.
Як сказано у порядку денному Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Бабин розповість про ті невідкладні заходи, які відображені у Плані щодо протидії російській агресії на тимчасово окупованих територіях України в Криму на 2018-19 роки.
У його звіті буде згадано й арешт активіста «Кримської солідарності» Марлена Мустафаєва. Кримський татарин отримав дванадцять діб арешту за перепост матеріалів про життя кримчан через соціальні мережі. Мешканець Сімферополя відверто закликав своїх співвітчизників не боятися переслідувань та пообіцяв і надалі публікувати правдиві історії про життя людей на окупованому півострові.