Одним із позитивів останніх років можна назвати наповнення життя українськими смислами й історією. Це значною мірою зона відповідальності Міністерства культури.
«Україна молода» звернулася до міністра культури Євгена Нищука з питанням про те, які пріоритети виокремлює відомство на наступний рік, формуючи запит у проект Держбюджету-2019?
«Формуючи стрічку бюджетного запиту, Міністерство культури вбачає цілий ряд важливих напрямів роботи, втім, пріоритетність визначило за декількома, — каже Євген Нищук. — Перший — це мистецька освіта: початкова, спеціалізована і вища. Плануємо повну її модернізацію, капітальні видатки на ремонти і реставрацію навчальних закладів, які знаходяться у сфері управління Мінкультури, на поновлення їхньої матеріально-технічної бази, закупівлю навчального обладнання, в тому числі музичних інструментів тощо».
Другий напрямок — це культурна спадщина: «Це буде і електронний реєстр нерухомих пам’яток, і Музейний фонд України, і реєстр національного культурного надбання тощо. Наступного року ми плануємо запускати пілотні проекти у регіонах, які стануть основою глобального електронного ресурсу культурної спадщини України.
Ще один важливий пріоритет — креативні індустрії, це поняття зараз зараз закріплено законом. Ми прагнемо підтримувати сфери, які можуть допомогти у формуванні привабливого образу сучасної України в очах усього світу. В цьому контексті ми можемо говорити про туризм, моду, кінематограф, фестивальний рух тощо. Ми хочемо також повернути прикладне мистецтво через центри народної творчості: щоб діти мали можливість дізнаватись про власні ремесла та традиції: гончарної справи, різьблення по дереву, вишивки, петриківського розпису та багатьох інших.
І, звичайно, динаміка у розвитку української кінематографії: і патріотичного кіно, і в цілому кіно, і телевізійного фільму. Зараз почалися певні дискусії — чи треба підтримувати державі ТБ і для чого? Втім, ситуація така: якщо держава буде частково фінансувати тб-фільми — ми матимемо певний вплив на те, що бачитимуть люди на екрані. Тому нинішні 50 відсотків на телефільми — це можливість мати на екранах українську тематику і контент, українських акторів і, відповідно, українського телевізійного фільму на телеекранах.
Уперше цього року держава почала інвестувати саме у створення телевізійного українського продукту. Це і документалістика, й анімація для дітей, це телевізійні фільми у розрізі власне фільму і серіалу, приблизно 12-16 серій. Багатьом уже набридли формати про «мєнтів» і про ще когось, хочеться подивитися фільми про наші життєві історії, наших героїв, медицину чи поліцію, чи про українських видатних особистостей, чи про цікавих історичних персонажів. Зараз такі сценарії подані. Вони стали кращими на відборі. Це фантастичні теми про добу Княжої доби, про визвольну війну, про сучасність зрештою.
У нас також є окрема надважлива стаття витрат на об’єкти національної пам’яті — музейні та меморіальні комплекси. Це чотири великі проекти.
Це друга і така необхідна черга Музею жертв Голодомору, робота по якому не відбувалась довгих 10 років. Цього року 85 роковини цієї страшної трагедії українського народу і ми почали цю велику роботу. Впевнений, це важливо для всієї країни.
Також попереду робота над меморіалом і Музеєм Революції гідності — скоро збігає уже 5 років з часу , коли почалися доленосні для країни події на Майдані Незалежності у Києві. (Це є і мій святий обов’язок, оскільки я є активним учасником тих подій).
У зоні особливої уваги Міністерства культури ще об’єкт пам’яті жертв Бабиного Яру. Дуже гордий, що з закинутого парку у Києві на Дорогожичах уже постає справді сакральне меморіальне місце. Ми вже нарешті не фіксуємо випадків учинення вандалізму, бо вже є і відеонагляд, і посилена охорона, є відреставрована Мінора, зроблені алеї пам’яті і скорботи. Зараз іде робота з підготовки створення Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
Четверта місія — очевидно, проведення конкурсу проектів меморіалу загиблим Героям АТО.
Наразі ми працюємо над цілісним бюджетом галузі. Сподіваюся, що наш обґрунтований запит знайде підтримку і в колег по уряду, і в бюджетному комітеті, і у Верховній Раді. І, дасть Бог, якщо нам його затвердять у тих позиціях, які ми просимо — трохи більше 10 млрд. грн. на галузь. Минулого року у нас було приблизно 5 млрд. 500 млн.
Звичайно, тут враховується і збільшення на зарплати — у деяких закладах збільшується зарплатний коефіцієнт. Тут є соціальний пакет, який ми обов’язково враховуємо, і є момент капіталовкладень у ті чи інші напрями».
