Кияни, які звикли до щорічних літніх зникнень гарячої води (буцімто через проведення ремонтних та профілактичних робіт, котрі завжди затягуються на довше, ніж обіцяні два тижні), усе ж були шоковані цьогорічною водною «паузою». Різним районам міста «пощастило» по-різному, але подекуди гаряча вода відсутня з кінця весни. Як на гріх, цьогорічне літо побило ще й декілька температурних рекордів. Без можливості прийняти не крижаний, а теплий душ містянам прийшлося дуже несолодко. Але найгірше те, що їхні випробування ще не закінчилися. Й невідомо, як скоро закінчаться.
Що сталося з київською водою?
А сталося те, що ще 20 червня 2017 року Київська міська рада прийняла рішення призупинити договір із ПАТ «Київенерго» про оренду теплових мереж. Почалася так звана «деолігархізація», коли майно Ахметова поверталося у власність столичної громади.
А майно це було величезним. «Київенерго» володіло майже 90 тис. об’єктів. Серед останніх — дві величезні ТЕЦ, понад 3000 теплових пунктів, 2600 км мереж, 200 котелень, а також сміттєспалювальний завод «Енергія». Здіймаючи собі на карк таке величезне господарство, місто прийняло не тільки колишню власність Ахметова, а й залишені ним борги.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про теплопостачання», якщо суб’єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс із вироблення теплової енергії, то такий суб’єкт стає правонаступником за борговими зобов’язаннями з оплати спожитих енергоносіїв і послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб’єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно.
Отже, закон чітко і недвозначно говорить, що вся кредиторська заборгованість ПАТ «Київенерго» за енергоносії має перейти до його новоствореного наступника — КП «Київтеплоенерго», а НАК «Нафтогаз України», котра постачала паливо «Київенерго», не може укласти договір з іншим підприємством без урегулювання питання ліквідації боргів.
Щоправда, 23 травня 2018 року Київрада прийняла рішення, що боргові зобов’язання ПАТ «Київенерго» за спожиті енергоносії перед НАК «Нафтогаз України» не передаються КП «Київтеплоенерго». Але акт, виданий у стінах столичної мерії, не може мати більшу силу, аніж ухвалений парламентом закон (цитований вище). Тому скільки б у Київраді не повторювали, що «Нафтогаз» має сам розбиратися зі своїми боргами, цього не буде, бо й у «Нафтогазі» прекрасно розуміються на законодавчий актах.
І, до речі, про борги. За даними «Нафтогазу», станом на 31 липня 2018 року сумарна заборгованість ПАТ «Київенерго» за газ становила 4,2 млрд. грн. Такою і є ціна питання.
Альтернативний газ
Доки питання з постачальником природного газу за спеціальною, зниженою, ціною не вирішено, КМДА закупила у приватного постачальника ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» близько 18 млн. кубометрів газу для забезпечення роботи ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 на період розв’язання суперечки з НАК «Нафтогаз України».
Газ було закуплено за ціною 10200 грн./тис. кубометрів (з ПДВ). Натомість вартість газу для виробників тепла для населення від «Нафтогазу» становить 5930 грн./тис. кубометрів (з ПДВ). Оскільки тариф на гарячу воду для населення не покриває комерційної ціни газу, то очевидно, що різницю має бути виплачено «Укрнафтобурінню» з київського бюджету.
Тим часом події розвивалися наступним чином. На початку серпня з’явилася інформація про можливу мирову угоду між КП «Київтеплоенерго» та НАК «Нафтогаз України», яка дасть змогу забезпечити киян теплом і гарячою водою. Але для цього правонаступник «Київенерго» повинен визнати і взяти на себе заборгованість за газ.
Однак законодавчих підстав укласти договори на постачання газу в НАК «Нафтогаз України» без урегулювання проблеми заборгованості не було і немає. Для збільшення тиску на «Нафтогаз» й одночасно для вирішення наболілого питання КМДА вирішила діяти через суд. Таким чином, уся ця історія перенеслася у нову площину — судову.
Суд та діло
Але ще перед судом, а саме — 6 червня — депутати Київради проголосували за звернення до НАК «Нафтогаз України» з вимогою негайно підписати договір на постачання газу з КП «Київтеплоенерго» для відновлення гарячого водопостачання киянам. «Алаверди» голова НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв запропонував меру Києва Віталію Кличку взяти участь у теледебатах, щоб довести свою правоту в питанні передачі Києву боргів «Київенерго» за газ.
Та замість дебатів відбулося судове засідання. 19 липня Господарський суд Києва ухвалив рішення не перекладати борги компанії Ріната Ахметова «Київенерго» за спожитий газ перед НАК «Нафтогаз України» на новостворене комунальне підприємство «Київтеплоенерго». У «Київенерго» тут-таки заявляли про намір оскаржити це рішення.
І оскаржили, але невдало для себе. 4 вересня Апеляційний суд Києва підтвердив попереднє рішення про невизнання підприємства правонаступником боргу компанії «Київенерго». «Таким чином, Апеляційний суд погодився із судом першої інстанції та підтвердив, що комунальне підприємство разом із громадою міста Київ не має сплачувати борг приватної акціонерної компанії «Київенерго» в кілька мільярдів гривень, який та накопичила за роки свого господарювання», — підкреслило «Київтеплоенерго».
Щоправда, водночас КМДА погодилась успадкувати заборгованість «Київенерго» перед «Нафтогазом» та повідомила про те, що підпише з компанією мирову угоду. Для цього вона попросила в Кабінету Міністрів субвенцію на 729 мільйонів гривень. А Президент Петро Порошенко закликав Верховну Раду знайти 729 мільйонів у державному бюджеті, щоб погасити борги компанії «Київенерго» Ріната Ахметова за газ. Причому під словом «знайти» на увазі малося «взяти з держбюджету на 2018 рік».
Вочевидь, зовсім без грошей — попри два судові рішення — залишати Ріната Ахметова було не можна, тому олігарху вирішено віддати бодай якусь частину суми. Таким був стан справ на 5 вересня 2018 року, коли Київрада після літніх канікул зібралася на засідання — аби ще раз розглянути питання з «Нафтогазом», боргами та відсутністю гарячої води у місті.
Слід зауважити, що жодного суттєвого рішення депутати столичного «парламенту» ухвалити не змогли. Не зробили це й у КМДА. Керівництво Київської міської державної адміністрації на екстреному засіданні не змогло переконати депутатів проголосувати за проект, який дозволяє КП «Київтеплоенерго» почати погашати борги «Київенерго».
Конфлікт, таким чином, вийшов на нове коло. А коли він дійде до фінішу — незрозуміло взагалі. Кияни ж тим часом продовжують митися у баліях або встановлювати доволі недешеві бойлери.
А ТИМ ЧАСОМ...
На сьогоднішній день у Кабміні визначилися із одним з джерел для держсубвенції на погашення боргів «Київенерго». Частково кредит буде виданий за рахунок перерозподілу коштів, передбачених на реформу держуправління. Йдеться про згадувані вище 729 млн. гривень.
Уряд нагадує: наразі у столиці близько 200 котелень залишаються без газу, а більше 70% киян — без гарячої води. Одна з небезпек такої ситуації полягає в тому, що через відсутність газу в київських котельнях у місті неможливо повноцінно підготуватися до опалювального сезону та його своєчасного початку. Тож на кін поставлено чимало — зокрема, й репутація урядовців Гройсмана, котрі, враховуючи фактор виборів, будуть намагатися зробити все можливе, щоб відновити в Києві «водний баланс».
