Відколи малечу варто знайомити з книжками? На це запитання відповідає «Серія Добра Книжечка» тернопільського видавництва «Мандрівець», яка радить першу картонку дитині у... 0 — 3 місяці!
Усе серйозно, спираючись на світовий досвід розвивальної психології. Екзотичний семичастинний посібник з’явився у Польщі і за ліцензією вийшов в українському перекладі Ярини Ясній.
І що ж таки може побачити й зрозуміти немовля, коли йому запропонувати книжку, адже гострота зору у цей час дуже слабка? «Добра книжечка для дитини цього віку пристосована до ще не досконалого зору і враховує периферійне бачення новонародженого», — запевняють видавці.
У перебігу досліджень психологи дійшли висновку, що новонароджений сприймає яскраво-контрастні образи, а найбільші емоції у нього викликають червоний та зелений кольори. Він полюбляє симетричні малюнки, а тривалу увагу привертають обличчя й особливо очі.
У кожній із семи картонок серії автори врахували всі специфічні потреби дитини віком: 0 — 3; 3 — 6; 6 — 12 місяців; 1 — 1,5; 1,5 — 2; 2 — 2,5; 2,5 — 3 роки.
Якщо перші випуски мають впливати на емоційне, ще не усвідомлене сприйняття, то остання книжечка серії вже спрямована на розкриття механізмів відповідних дій та поведінки — і таким чином розвивати у малюка причинно-наслідкове мислення.
До кожної картонки надані коментарі й поради дорослим, аби, працюючи з малям, вони правильно й ефективно використовували книжечку. Гадаю, що спілкуючись із книжкою від самого народження, дитина сприйматиме її як невід’ємну частину світу, у який вона прийшла, всотає потребу постійного спілкування з нею разом, як-то кажуть, з молоком матері.
Та чи аж так потрібна книжка у сьогоднішньому світі, де чи не поголовна комп’ютеризація та шалений розвиток інноваційних технологій взагалі ставлять під питання подальше існування традиційних носіїв інформації та культурних розваг — книжок, телевізії, кіно, театру?
Доволі часто можна почути від молодих батьків: «Як найраніше придбаю для нього (неї) планшет і він (вона) розвиватиметься у сучасному темпі й потрібному напрямку набагато швидше, ніж за книжками».
Дійсно, вже у півторарічному віці дитина без допомоги батьків здатна привести в дію планшет і легко знайти улюблений мультик або гру. А у три рочки — може самостійно розвиватися завдяки спеціально розробленим комп’ютерним ігровим програмам. І дитина зайнята, і батькам спокійно.
Так, занурена у ґаджет дитина може годинами жити у захопливому віртуальному світі, не турбуючи дорослих. Та чи повернеться вона звідти?
Наразі суспільство переживає еволюційну кризу: з одного боку — стрімко-стрибко-подібний технічний прогрес, з іншого — дедалі більше, тотальне відставання людства у морально-духовному розвитку.
Такий дисбаланс може призвести до катастрофічних наслідків. З відмовою від традиційних, вироблених тисячоліттями форм творчо-мистецької та культурної діяльності, людство постане перед загрозою перетворитися на роботизовану біомасу.
Отже, дилема «книжки чи ґаджети» — не питання розваги, батьківського комфорту чи ринкових процесів. Схоже, це питання якості нашого завтра.
