«Практично п’ять міст у Сумській області доведені до межі зубожіння і руйнації. Цим самим керівництво області готує підґрунтя до того, що люди скажуть: та дістала вже вся ця влада. І коли прийдуть з триколорами «ввічливі чоловічки», їм буде байдуже — прийшли то й прийшли. Таким чином область готують до здачі агресору й подальшої окупації».
Таку думку висловив під час прес-конференції в Києві мер Конотопа, 36-річний «свободівець» Артем Семеніхін. На прикладі свого міста він змалював детальну картину того, як за допомогою депутатського корпусу незговірливого керівника міста можуть «вичавлювати» з влади. Схожа ситуація і в Глухові, де керує нащадок відомого роду Мішель Терещенко. Він приїхав підтримати свого колегу, адже й сам опинився в подібній ситуації.
Як працівники міськради... «тітушок» побили
Всю Україну минулого тижня облетіли вражаючі кадри з Конотопа, коли на сесії міської ради сталося справжнє побоїще. Артем Семеніхін наголошує, що побилися аж ніяк не опоненти і прихильники мера, як це інтерпретують в обласній поліції. «Вони приготувалися, щоб проголосувати мою відставку, — каже мер Конотопа. — Функцією «тітушок» було створити картинку для ЗМІ. Тобто депутати голосують за мою відставку, а потім Семеніхіна та його речі ефектно викидають із кабінету. А місцева поліція в особі начальника конотопського міськвідділу пана Войцеховського цьому сприяла. Тільки завдяки втручанню народних депутатів-свободівців, зокрема Андрія Іллєнка, вдалося вплинути з Києва через МВС на поліцію (підтягнули додатково сили із Сум та Харкова), аби ті не допустили «бєспредєла». Коли депутатам не вистачило одного голосу за мою відставку, «тітушки» вийшли з залу — їхня місія зірвалася. Після цього більша частина депутатів була готова голосувати і за бюджет, і за соціальні програми, і за розвиток міста. Щоб не допустити цього, депутат обласної ради Сергій Демеха дає вказівку начальнику поліції Богдану Войцеховському, й той заводить «тітушок» до міськради. Уявляєте? Це все є на відео, є свідки, які це чули. Бійка, кров, звинувачення на мою адресу, що це, мовляв, семеніхінські «тітушки»...»
У результаті сутичок на сесії в Конотопі постраждали 12 працівників поліції та 9 цивільних осіб, з яких один депутат та один журналіст, повідомили згодом у поліції. Найближчим колегам мера Конотопа — його заступнику та раднику — теж перепало. «Тітушка» напав на мого радника Віталія Благодарного, — каже Артем Семеніхін. — Мій заступник Ігор Степанченко заступився за Віталія. Все це знімалося поліцією на відео, а потім із контексту було вирізано той момент, коли Степанченко і Благодарний захищаються та завдають удару «тітушці» Кузнєцову. Згодом Кузнєцов пише заяву, що його там «побілі», і Степанченку та Благодарному... виносять підозру та обирають запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт».
«Наступного після сесії дня мене викликали в поліцію дати свідчення як потерпілого, — додає Ігор Степанченко. — А натомість... вручили підозру про вчинення злочину та клопотання про домашні арешт, що унеможливлює виконання мною посадових обов’язків. Аргументували підозру тим, що ми спровокували конфліктну ситуацію, а ці «тітушки», виявляється, намагалися зупинити порушення громадського порядку! Коли мені це зачитували, я вухам своїм не вірив: чи справді я це чую? Виходить, що можна приїхати в чуже місто, вдертися на сесію міськради, ображати міського голову, поламати систему «Рада» для голосування, яка коштує 350 тисяч гривень, потрощити меблі, розбити голови поліціянтам, побити цивільних і повернути справу так, що це працівники міськради побили «тітушок»! (Коли в Києві відбувалася прес-конференція, в Конотопі саме тривав суд щодо обрання запобіжного заходу помічнику та заступнику мера. Проте, переглянувши відео, суддя скасував підозру і щодо Благодарного, і щодо Степанченка).
Ігор Степанченко додає, що з 70 «тітушок», яких привезли в Конотоп з інших міст влаштувати те побоїще, було оголошено підозри лише... чотирьом особам. «Один із них свердлом для бетону (хто його бачив — зрозуміє, про що річ) пробив чотирьом поліцейським голови, одному з них зробили складну операцію — вставили титанову пластину. І цього «тітушку» не тільки не затримали, йому навіть підозру не вручили! А тепер він просто зник. Більше того, з дев’яти «тітушок», яких відправили в лікарню з травмами, п’ятеро одразу втекли! А ще двоє накивали п’ятами наступного дня». «Це — підтвердження того, що начальник поліції Конотопа є в безпосередній зав’язці з нападниками, — резюмує Артем Семеніхін. — Вони покалічили поліцейських, а біля них у лікарні навіть охорони не додумались виставити!»
«Не дай, Боже, щось хороше в місті відбудеться при націоналістах»
Події, які досягли свого кривавого апогею минулого тижня, мають давню історію. Уявіть собі, Конотоп — напевно, єдине місто в Україні, яке досі живе без бюджету! Бо депутати так і не спромоглися за нього проголосувати. При цьому, за словами начальниці фінансового управління Конотопської міськради Валентини Кошевецької, проект бюджету був розроблений і опублікований ще в листопаді минулого року, всі охочі могли долучитися до його обговорення та внести пропозиції. В установлений термін проект рішення був наданий депутатам, схвалений на комітеті, але... віз і досі там.
«З початку 2017 року всю роботу в бюджетному напрямі було заблоковано. Жодного рішення по капітальних видатках на ремонт доріг, шкіл, садочків, лікарень не було ухвалено, — каже мер Конотопа. — Депутатською більшістю — а це фракції «Воля народу», «Народна партія», «Рідне місто», «Самопоміч» та «БПП» — не було навіть проголосовано за безкоштовні путівки дітям АТОвців у табори відпочинку. Вся їхня діяльність спрямована на те, щоб не дати проголосувати за будь-яке рішення, аби бодай щось у місті робилося. Щоб мій особистий рейтинг і рейтинг ВО «Свобода» зазнав якнайбільшої шкоди. Бо не дай, Боже, щось хороше в житті міста відбудеться при націоналістах і «свободівцю» Семеніхіну. Та їм же тоді ніколи не виграти вибори і не отримати доступу до влади і корита, з якого вони звикли їсти. А їхні хазяї, які сидять у Кремлі, не матимуть впливу на ситуацію».
«На календарі — серпень. У Конотопі, на жаль, неможливо вже зробити жодної дороги, жодного ремонту дахів, жодного капітального ремонту по школах і лікарнях, — продовже міський голова. — Бо є певна бюрократична процедура, яка займає приблизно три місяці. Така ситуація відбувається не тільки в моєму рідному Конотопі, а й у Глухові, в мого колеги Мішеля Терещенка. Подібна ситуація, але трошки краща, бо все-таки є в депутатському корпусі більшість, у Бурині в Віктора Ладухи, який теж мав бути на цій прес-конференції. Така ж ситуація в Лебедині». «Мені деякі депутати відверто казали, коли я їх запитав, що вам заважає прийти й проголосувати за необхідні місту рішення: «Ми боїмося». Боїмося фізичної розправи, бо нам сказали: згорить машина, квартира, руки-ноги поламають, а в мене діти...», — додає Семеніхін.
«Жити гідно в Глухові, а не десь у Польщі»
«У всіх нас є бажання після Майдану жити гідно, жити по-новому, але жити по-новому в Глухові, а не десь у Польщі, — каже Мішель Терещенко, мер Глухова (бюджет цього міста, до слова, було проголосовано лише 12 липня після рішення суду). — На жаль, це дуже важко. Тому що в нас, як і в Конотопі, однакові опоненти, яких я не побоюсь назвати бандитами. Це народні депутати, які контролюють область уже більше десяти років. І бажають керувати далі, впливати тут на всі рішення та красти. Візьмемо дорогу Шостка—Кролевець, яку нещодавно зробили, там украли понад 30 мільйонів гривень! Ці гроші підуть на підготовку до наступних виборів. Для колег із Конотопа більша проблема — це Ігор Молоток, тому що він знає, що без частини Конотопа, який входить до його 160-го округу, він не буде народним депутатом на наступних виборах.
А без Глухова, що є найбільшим містом на 159-му окрузі, не може перемогти на виборах народний депутат Андрій Деркач. Тому для Молотка і Деркача пріоритет зараз — прибрати і мене, і Артема з посад. І для цього вони готові використовувати всі інструменти. На жаль, очільник області Микола Клочко є тут не як представник Президента, а як людина, яка виконує інструкції Деркача. Я не розумію, чому Президент обрав цю сумнівну особу представляти його в області? Дискредитація Президента зараз на Сумщині максимальна. Шість відсотків — його рівень підтримки в Глухові! Зараз реалізується план Путіна — довести Україну до ручки, перетворити Сумщину на буферну зону, зону контрабанди і беззаконня. Артем і я — останні барикади, які захищають ідеали Майдану на кордоні України з Росією. Бо інших своїх опонентів вони або купили, або прибрали з посад. Тому просто зараз звертаюся до Петра Порошенка: пане Президенте, звільніть із посади Миколу Клочка! Ця людина не достойна представляти вас в області».
«Микола Клочко — це єдиний в Україні «губернатор», який зумів налаштувати проти себе половину міських і сільських голів області», — заявляє Артем Семеніхін. У самого мера Конотопа стосунки з очільником області одразу не склалися, адже під час особистих зустрічей той натякнув, що потрібно «дякувати», в тому числі й певною сумою на Київ.
«Я сказав, що не буду брати участь ні в яких відкатах і корупційних схемах», — каже «свободівець» і додає: «Конотоп зараз обмежений не тільки в тому, щоб за власні кошти щось робити, а й за державні. Наше місто є другим за обсягом сплати податків до державного й обласного бюджетів на Сумщині. Але отримує субвенцій з обласного та держбюджетів найменше, менше отримує хіба що Глухів і Буринь. Шостка в минулому році отримала за програмою соціально-економічного розвитку від уряду понад 53,9 млн. на школи, садочки, дороги, а Конотоп — 1,9 млн. Це ті кошти, які «вирішує» народний депутат Ігор Молоток. Чому така несправедливість? Бо не вигідно, щоб щось у Конотопі робилося».
«Сумщина руйнується, вона вся в корупції, в схемах, в «понятіях». Але ми не плануємо здаватися, — наголошує Артем Семеніхін. — Плануємо надавати якнайширшого розголосу цій темі. Я вже тричі звертався до Президента і парламенту, що готовий скласти повноваження голови і йти на перевибори, якщо відбудеться перезавантаження ради. Але якщо нас не почують, то далі — хіба що тільки революція. Сама громада мені вже підказує, що треба йти на Київ, аби розтормошити тих, хто засів на Банковій. Бо я переконаний, якби Порошенко зробив один дзвінок «губернатору», то рада зібралася б і одразу за все проголосувала б. Але Президент мовчить і сам собі риє могилу на Сумщині».
