20-й саміт Україна—ЄС відбувся у Брюсселі: експерти заявляють надзвичайну продуктивність зустрічі

11.07.2018

Саміт ЄС минув у позитивній атмосфері.

Ювілейний, 20-й, саміт Україна—ЄС, який відбувся у Брюсселі надвечір 9 липня, виявився продуктивнішим від двох попередніх, на яких навіть не вдалося узгодити заключні декларації. Саміт пройшов у позитивній атмосфері: президент Європейської Ради Дональд Туск, глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер i Президент України Петро Порошенко багато жартували між собою. Під час прес-конференції поляк Туск прочитав усю свою понад п’ятихвилинну промову українською мовою. А Порошенко, який говорив переважно англійською, зазначив, що залишає саміт «сповненим оптимізму», повідомляє Бі-Бі-Сі.

Інтеграція з ЄС без членства в ЄС

Дональд Туск нагадав, що у вересні 2017 року в повному обсязі набула чинності угода про асоціацію. «ЄС визнає той серйозний поступ, що його Україна здійснила у впровадженні реформ», — сказав він. Політик, зокрема, похвалив запуск пенсійної та медичної реформ в Україні, які, за словами Туска, будуть «складними в короткостроковій перспективі, але в довгостроковій зроблять Україну сильнішою».

Пан Юнкер також не приховував задоволення: «Я більш ніж задоволений прогресом, якого ми досягли за останні чотири роки». У підсумковій декларації ЄС також відзначив децентралізацію, реформу державного управління, ухвалення законів про приватизацію та національну безпеку.

Усі три лідери окремо згадали безвізовий режим, який запрацював торік у червні та яким скористалися вже понад півмільйона українців. Як наголосив пан Юнкер, «якихось проблем» після цього не виникло. «Це ще раз підтверджує, що українці — це люди, які заслуговують на довіру», — наголосив керівник Єврокомісії.

Утім на тлі цього позитиву в ЄС очікують збереження темпу реформ, зокрема й у передвиборчий період. У спільній заяві за підсумками саміту аж двічі наголошується на важливості прискорення реформ в Україні. Особливу увагу приділено боротьбі з корупцією. Зокрема, ЄС очікує внесення поправки до закону про Вищий антикорупційний суд, аби саме до нього подавали апеляції на рішення у справах, які нині розглядають суди загальної юрисдикції. Порошенко висловив надію, що Верховна Рада ухвалить ці зміни вже цього тижня.

Не забув Євросоюз нагадати і про інші два свої очікування. Йдеться про скасування подачі електронних декларацій активістами-антикорупціонерами, а також про запуск системи перевірки

е-декларацій. ЄС вказав на необхідність зробити це «невідкладно».

Тоді як ЄС хвалив зміни в пенсійному забезпеченні та охороні здоров’я, третя реформа — освітня — згадувалася в іншому контексті. Очевидно, на вимогу Угорщини. Тут Україна в комюніке погодилася поважати наявні права меншин, які закріплені в конвенціях ООН та Ради Європи, а також цілковито реалізувати рекомендації Венеціанської комісії. З конкретних заходів називають подовження перехідного періоду з 2020 до 2023 року, а також ухвалення законодавства, яке регулюватиме винятки для приватних шкіл.

ЄС закликав звільнити в’язнів Кремля

Але Україна все ж не змогла досягнути на саміті всього бажаного для неї, зазначає «Німецька хвиля». Було підтверджено роль України як стратегічного транзитера, який забезпечує поставки газу до ЄС. Водночас питання «Північного потоку-2» у спільній заяві не порушується. Хоча Порошенко й говорив на цю тему, вказуючи на «негативний вплив геополітично мотивованого проекту «Північний потік-2» та закликав його зупинити. Туск у відповідь на це зазначив, що Єврокомісія хоче отримати мандат на застосування законодавства ЄС до цього проекту.

«На жаль, у нас досі є держави-члени з цілковито іншою думкою», — уточнив він і додав, що, на його особисту думку, цей трубопровід — помилка, він не відповідає інтересам і правилам ЄС.

Євросоюз підтвердив свою підтримку територіальної цілісності України та наголосив на відповідальності Москви за реалізацію Мінських угод. Порошенко ж намагався переконати європейців, що єдиний шлях змінити ситуацію на Донбасі — це перекрити непідконтрольну Києву частину кордону з Росією та забезпечити виконання «Мінська».

«Кремль повинен прийняти розміщення мультинаціональної миротворчої місії під проводом ООН на всій тимчасово окупованій території Донбасу», — додав він. Проте у підсумковій декларації Києву так і не вдалося домогтися згадки про миротворчу місію.

А ось перемогою можна вважати заклик у комюніке до негайного звільнення усіх українських політв’язнів, яких утримують у Криму та в Росії. Окремо ЄС назвав прізвища Олега Сенцова, Володимира Балуха, Станіслава Клиха, які вже тривалий час голодують, активістів Олександра Кольченка, Олександра Шумкова, журналіста Романа Сущенка.

Двосторонній саміт завершився жорсткішою, ніж зазвичай, заявою щодо російської агресії в Україні. У підсумковому документі дається чітке визначення дій Росії проти України, де лідери ЄС погодидилися з тим, що напад росіян на Україну розпочався ще в лютому 2014 року, тобто від початку незаконної анексії Криму.

Голови ЄС та України не оминули увагою й трагічне збиття літака рейсу MH17 й, вшановуючи жертв катастрофи, висловили сподівання на ефективне судове переслідування відповідальних за цю трагедію. Дональд Туск закликав Російську Федерацію взяти на себе відповідальність і сповна співпрацювати зі слідством задля встановлення справедливості.

Дали на дороги

Також на саміті Україна отримала багато хоч і дрібніших, але важливих досягнень. Так, з Європейським інвестиційним банком було підписано угоду про позику в 75 мільйонів євро для покращення безпеки на дорогах у п’яти містах: Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі та Львові. Крім того, цей проект підтримує Євросоюз грантом у розмірі 4,25 мільйона євро.

Загалом ЄС дедалі більше уваги приділяє інвестиціям. Зокрема, Брюссель погодився розширити програми обмінів, а також збільшити сприяння модернізації професійно-технічної освіти в Україні. А ще Євросоюз хоче посилити підтримку через «Зовнішній інвестиційний план».

Під час підсумкової прес-конференції наголошувалось, що співпраця України з ЄС уже дає багато практичних результатів. Так, крім зростання торгівлі між сторонами на 24 відсотки минулого року, кількість українських компаній, які експортують до ЄС, збільшилася на 40 відсотків — з 10 тисяч до понад 14 тисяч. Керiвник Єврокомісії Юнкер пообіцяв, що чим більше Україна реформуватиметься, тим більш розвиненою буде підтримка ЄС: «Тест щирості та ефективності боротьби України з корупцією буде одним з елементів, який братимуть до уваги при оцінках надання їй будь-якої макроекономічної допомоги».

А ТИМ ЧАСОМ…

Підніжка Угорщини

Сьогодні ввечері в Брюсселі розпочинається дводенний саміт НАТО, однією з головних тем якого буде звернення президента США до деяких європейських партнерів про збільшення витрат на оборону. Дані НАТО показують, що необхідний 2-відсотковий рівень витрат виконують лише п’ять країн — США, Велика Британія, Греція, Естонія та Польща.

У рамках саміту мало відбутися засідання комісії Україна—НАТО на найвищому рівні. На ньому НАТО могло зробити чіткішими перспективи членства України в Альянсі, а могло надовго залишити її у статусі «вічного кандидата».

Але українське питання стало заручником боротьби між «південним» і «східним» флангами Альянсу, зазначає Бі-Бі-Сі. І через ворожу позицію Угорщини Київ не скористається своїм найпотужнішим інструментом — комісією Україна—НАТО.

Окремої зустрічі між Президентом Порошенком та лідерами країн НАТО на саміті не буде — її замінили спільною заявою з Генсеком НАТО Столтенбергом, а також тристоронньою зустрічю у форматі НАТО—Україна—Грузія. Це компромісний варіант, який Києву запропонували замість повноцінної роботи комісії.

«У НАТО є питання консенсусу ухвалення рішень, і цим успішно скористалися наші сусіди з Угорщини, які блокували всі рішення щодо засідань не лише комісії Україна—НАТО (на рівні глав держав і урядів), а й на рівні міністрів закордонних справ і міністрів оборони», — пояснив керівник урядового Управління з питань співробітництва з НАТО Олексій Генчев.

Його слова підтвердили тривогу українських ЗМІ, що Будапешт вирішив блокувати всі ініціативи Києва у НАТО через освітній закон в Україні.

«Засідання комісії Україна—НАТО закінчується декларацією, де прописують усі моменти подальшої співпраці між НАТО та Україною — це досить рамковий документ. А тристороннє засідання буде просто консультативно-дорадчим, обміном поглядами», — пояснив Бі-Бі-Сі Віталій Мартинюк, директор міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

«У Брюсселі ми не зможемо зробити все, що хотілося б у рамках комісії Україна—НАТО. Але Президент має інформаційний і практичний пакет, який донесе до глав держав і урядів та керівництва НАТО», — обіцяє експерт. Голова представництва України при НАТО Вадим Пристайко повідомив ЗМІ, що Угорщина може заблокувати навіть заяву тристороннього засідання НАТО—Україна—Грузія, але наголосив, що важливішою все ж буде підсумкова декларація саміту. А в українських дипломатичних колах Бі-Бі-Сі повідомили, що цієї заяви не буде, бо Угорщина її таки заблокувала.

Друкована версія