Відзначення 75-х роковин Волинської трагедії не наблизило поляків і українців до примирення

10.07.2018
Відзначення 75-х роковин Волинської трагедії не наблизило поляків і українців до примирення

Польський Сейм 2016 року визнав Волинську трагедію 1943 року геноцидом польського народу з боку українських націоналістів та проголосив 11 липня Святом пам’яті жертв Волинської трагедії. Цього року виповнюється 75 років тій трагедії дати, встановлена Сеймом дата відзначається вдруге. Але основні заходи відбулися не 11 липня, а, традиційно, у другу неділю липня, щоб зробити їх масовішими.

«Тільки час загоїть рани»

У Польщі пам’ятні заходи розпочалися в суботу, 7 липня. У Варшаві після переклику пам’яті та урочистої зміни варти перед Могилою невідомого солдата вулицями міста вирушив марш пам’яті. Серед учасників церемонії були представники кресових (прикордонних) кіл з усієї Польщі. 
 
Раніше, у п’ятницю, як поінформував Український інститут національної пам’яті, свої заходи із вшанування пам’яті жертв польсько-українського конфлікту під час Другої світової війни на Волині провели представники української влади. У них брали участь, зокрема, віце-прем’єр Павло Розенко та голова УІНП Володимир В’ятрович.
 
У неділю, 8 липня, президент Польщі Анджей Дуда відвідав Волинь, аби взяти участь у пам’ятних заходах до 75 роковин Волинської трагедії, а Президент України Петро Порошенко цього дня відвідав Польщу та вшанував пам’ять українців, жертв злочину солдатів польської Армії Крайової, вчиненого 1944 року у селі Сагринь. Петро Порошенко також відвідав Волинську область із метою участі у заходах із вшанування пам’яті українців — жертв польсько-українського конфлікту 1943-44 років. У програмах візитів обох президентів не було передбачено їхньої особистої зустрічі.
 
Очільник польської держави прибув в Україну на запрошення митрополита Луцького, єпископа Віталія Скомаровського. Тож Анджей Дуда, зокрема, взяв участь у святій месі в соборі святих апостолів Петра та Павла в Луцьку. А потім відвідав Олику — селище, в якому колись проживали поляки. Там глава Польщі віддав данину пам’яті полякам, які загинули в тій міжнаціональній різні.
 
У своїй промові Анджей Дуда наголосив, що у взаєминах найважливішою є історична правда. «Наші відносини нам потрібно спирати на правду, її треба визнати. Там не може бути помсти, хоч є біль. Біль триватиме, проте я вірю, що час загоїть і ті страшні рани, що зберігаються у багатьох серцях з одного та, напевне, з іншого боку також. Але наші добрі взаємини ми повинні будувати на історичній правді», — наголосив Анджей Дуда. Також президент Польщі в Луцьку звернувся до української влади з проханням надати моживість проводити дослі­дження, які дозволили б ідентифікувати всіх жертв волинської трагедії. 
 
Під час своєї промови в Луцьку президент Дуда ви­словив переконання, що Польща буде великим другом України. «Ми хочемо підтримати Україну в реформах; ми хочемо, щоб Україна була безпечною державою. Державою, яка дивиться на Захід, на Європу, а не на Схід, звідкіля до України десятиліттями, а то й століттями приходить небезпека», — сказав Анджей Дуда.
 
«Згадуючи той жах, я хотів би, щоб ніколи більше одна нація не піднімала руку на іншу націю», — сказав президент.
 
Польський президент зазначив, що існує усвідомлення й того, що поляки робили на Волині: «В історії обох наших народів, польського та українського, — це страшна карта. Вона позначена болем, терпінням, взаємними глибокими травмами. Наслідком цього були польські акції відплати, в яких гинули прості люди, звичайні українці. Вражає лише диспропорція: приблизно сто тисяч поляків і приблизно п’ять тисяч українців. Це справляє величезне враження, і це є історична правда», — наголосив президент Польщі.
 
День 11 липня 1943 року вважається апогеєм убивств польського населення Волині, скоєних українцями. У волинській трагедії, яку над Віслою назвають Волинською різаниною, визнаною польським парламентом як геноцид, було вбито, за оцінками польської сторони, близько 100 тисяч поляків. І кількість жертв із польського боку постійно зростає (цього року вже заговорили про 140 тисяч загиблих), а з українського боку щороку зменшується.
 
Щороку істерія навколо спільної трагедії на Волині в Польщі дедалі більше розкручується. Минулої неділі Перший канал Польського телебачення продемонстрував не так давно знятий пропагандистський художній фільм «Волинь», в якому поляки зображені світлими, невинними жертвами звироднілих українських покидьків. І якщо поляки й надалі дивитимуться такі фільми, то ні про яке примирення не може бути й мови. Стрічка дійсно страшна: додивитися до кінця її зможуть лише люди з міцними нервами.
 
Одночасно з фільмом на іншому загальнонаціональному телеканалі підливав олiї у вогонь депутат від правлячої партії «Право і справедливість» Домінік Тарчинський.
 
Депутат 1979 року народження розповідав телеглядачам про немов бачені на власні очі жахи про звірства українських націоналістів, які прибивали цвяхами немовлят за голови до дерев, пилкою розрізали животи вагітних жінок та робили все, на що не здатен найогидніший звір. Ось такий шлях до примирення та «історичної правди», про яку говорив Анджей Дуда, у правлячої польської партії.
 
Польське видання «Факт» пише, що Домінік Тарчинський відомий двома речами: хамством у залі засідань парламенту та своєю слабкістю до розкоші та подорожей до екзотичних теплих країн. Але один iз його закидів на адресу України все ж варто визнати правдивим
 
. Він розповів: «Коли я відвідував один з українських університетів, то викладач права читала лекцію російською мовою. Я запитав, а чому так, на що вона відповіла, що так звикла».
 
«Освіта є дуже важливою», — підсумував депутат. І тут він правий, бо навчені російською мовою студенти не будуть відстоювати свою історію так, як поляки, правдами і неправдами. Це залишиться справою окремих істориків, а не всього народу.

«Протистояння послаблює нас»

Тим часом Президент України Петро Порошенко минулої неділі вшанував пам’ять українців, жертв злочину солдатів Армії Крайової, вчиненого 1944 року у селі Сагринь, Люблінського воєвод­ства. Глава держави також узяв участь у богослужінні за загиблими українцями і зустрівся з представниками української громади Польщі.
 
Нагадаємо, 10 березня 1944 року відділи Армії Крайової та Батальйонів Хлопських напали на село Сагринь, у якому мешкали переважно українці. За різними даними, загинуло від 300 осіб (дані Інституту національної пам’яті Польщі) до 800 осіб (українські історики), включаючи жінок та дітей.
 
Під час своєї промови Президент України закликав до історичного примирення Польщі та України, бо, як наголосив, не можна дозволити політизувати історію. Президент Петро Порошенко додав, що Україна готова до діалогу: «Я переконаний, що і в польському, і в українському суспільстві є достатньо мудрості, аби зрозуміти, що будь-яке протистояння між нами послаблює нас.
 
Послаблює саме тоді, коли перед обома нашими країнами постала спільна загроза зі Сходу, коли гібридна війна, розгорнута проти України, поширюється Кремлем на всю Європу. І будь-які прояви використання будь-якими політичними силами історичної пам’яті задля підвищення своїх рейтингів є абсолютно неприйнятне».
 
За словами Порошенка, трагічні події, що відбувалися між українцями та поляками в період Другої світової війни, вимагають дуже ретельних історичних досліджень: «Ці дослідження мають здійснюватися спільно, істориками і науковцями, базуватися на щирому прагненні встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг і наслідки конфлікту».
 
Петро Порошенко звернувся із закликом до поляків і українців: «Перед пам’яттю невинних жертв Сагрині я закликаю всіх нас, українців і поляків, до християнського прощення. Саме до взаємного прощення, а не до помсти, закликають нас із небес усі невинні жертви братовбивчих конфліктів між нашими народами».