Видно панів по халявах, чи то пак по словах

Добре пам’ятаю, як за часів СРСР партія висунула гасло «Догнати і перегнати США з виробництва м’яса, молока і масла на душу населення».

 

М’яса не було, то й вирішили знайти якусь лазівку. І знайшли: по селах здорових корів оголошували хворими на різні хвороби і приписували здавати їх на забій.

 

Плакала мама, плакали і ми, маленькі діти, бо для селянської родини в усі часи корова була годувальницею, майже членом сім’ї, запорукою якщо  не благополуччя, то принаймні ситого життя.

 

І от 21 червня цього року на засіданні нашого парламенту депутат провладної коаліції назвав корову та й усе селянське господарство нехорошим словом «хрєнотєнь».

 

Виходить, що для «провладників» ми, селяни, і всі наші господарства — це ніщо, просто «хрєнотєнь». Та це ще не все. Інший провладний депутат із тієї ж трибуни з надривом у голосі кричав, що нам до зарізу потрібен антикорупційний суд, бо, бач, корупція в Україні зашкалює.

 

Хочеться запитати цього «орателя»: «А що ж ви робили чотири роки, будучи при владі, що довели країну до такого стану?». Як сказав один мій знайомий: трусили груші в державному саду.

 

І наостанок. Одна косата жінка у своєму передвиборчому виступі обіцяла, що як стане Президентом, то суддями будуть виборці, і водночас її фракція що є сили підтримує створення цього антикорупційного суду та й усіх інших судів і підсудків, що їх у нас уже доволі, тільки толку з них, як з козла молока. Та ви ж у ВР — справжні депутати від народу!

 

У цьому сенсі велика подяка від селян пану Ляшку, який послідовно відстоює інтереси селян. Бо для нього селяни і їхній добробут зовсім не «хрєнотєнь». Низький селянський уклін йому за це.