Життя знову підтвердило неприємну аксіому, що на війні, виявляється, можна дуже непогано заробляти.
І поки українські волонтери та просто небайдужі громадяни віддають для перемоги над ворогом останнє, особи при владі на цьому вміють наварювати величезні гроші.
Наприклад, син глави Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Антон Пашинський може отримати 25% від угоди Міністерства оборони України щодо закупівлі БМП-1 у кіпрської компанії.
Наші БМП — через Чехію і Кіпр
Як стверджується у ЗМІ, приблизно такий відсоток переплачує держава Україна за військову техніку, яку ми купуємо у зовсім не очевидних постачальників.
«Згідно з документами, поданими перевізником при перетині кордону на українську митницю, Міноборони сплачує за БМП-1 кіпрської PetraLink по 176,7 тис. доларів за одиницю. Таку ж їх ціну вказано в сертифікаті Держслужби експортного контролю. PetraLink не виробляє БМП-1, а закуповує їх у чеської компанії Real Trade. Та є дочірнім підприємством чеської Excalibur Army, що належить бізнесменові Ярославу Стрнаду. Цей підприємець, за даними міжнародної організації журналістів-розслідувачів OCCRP, спонсорував президентську кампанію проросійського президента Чехії Мілоша Земана», — сказано в матеріалі видання «Новое время».
Відзначається, що кіпріоти закуповують у чехів техніку по 154 тис. доларів за одиницю, що підтверджено двома джерелами: інвойсами і контрактом між Real Trade і PetraLink. Таким чином, навар, що його оплачують із власної кишені українці, становить понад 22 тис. доларів лише на одній бойовій машині піхоти.
«При цьому кіпріоти нічого додаткового з технікою не роблять. А оскільки контракт передбачає поставку 30 машин, то сумарна «дельта», яка зароблена PetraLink, становить 681 тис. доларів», — стверджують розслідувачі. Цю суму, пояснимо ще раз, платимо всі ми: у вигляді додаткового «війського податку», інших зборів на найголовніші потреби сьогочасної України — перемоги над ворогом.
«Ми ні в чому не винні!»
Хто і як користає із патріотизму більшості українців, також виходить назовні. Так, скажімо, існує агентська винагорода від суми поставки, що отримує у Міноборони компанія, яка оформляє угоди. І вона чималенька.
«В даному випадку «агент» — це «СпецТехноЕкспорт» (СТЕ), один із підрозділів Укроборонпрому. Відділ зовнішніх контрактів СТЕ, який якраз і веде подібні угоди, очолює Антон Пашинський, син депутата Пашинського, глави оборонного комітету Ради. За словами віце-спікера Верховної Ради Оксани Сироїд, розмір винагороди може досягати 25%. Щоправда, в самому СТЕ редакцію запевнили: в більшості випадків йдеться про 2-5%», — стверджують автори розслідування.
Утім, заглянути до кишені керівника великої комерційної структури, особливо якщо він син впливового і скандальновідомого народного депутата, — справа невдячна. Так само, як і важко зрозуміти логіку цього процесу: навіщо купувати військову техніку за такою складною схемою — через дві різні країни? Зрештою, яка позиція із цього питання у Міністерства оборони України, яке цілком справедливо вимагає для себе підвищених бюджетів, пояснюючи це святою справою — захистом України.
Журналістський запит із цього питання Укроборонпром переправив... у саму компанію-порушника, «СпецТехноЕкспорт». Там прогнозовано заявили: вважають контракт із кіпрським посередником вигідним. Владислав Бельбас, заступник голови «СпецТехноЕкспорт», розповів: його компанія зверталася безпосередньо до чеської Real Trade з приводу закупівлі БМП-1 в 2016 та 2017 роках. Але там ці запити, за його словами, залишили без відповіді. Тому і довелося взяти комерційну пропозицію кіпрської PetraLink. У Real Trade не відповіли на звернення з проханням підтвердити або спростувати факт отримання пропозицій від «СпецТехноЕкспорту».
Плюс «польські схеми»
Українські «воєнні» гроші «пиляють», втім, не лише через Чехію та Кіпр. Так, Укроборонпром, окрім іншого, закуповує БМП у польської фірми Wtorplast на 88,5 тисячі доларів дорожче за одну машину, ніж приватна компанія «Техімпекс».
«Українська структура купує у поляків розібрані БМП-1 і платить по 99 тис. доларів за корпус і 66 тис. доларів за вежу, або 165 тис. доларів за все. НВ у своєму розпорядженні має документи, де зафіксовано обидві ціни. В Укроборонпрому подібну закупівельну вартість БМП-1 назвали адекватною. При цьому в Україні є приватна компанія «Техімпекс», яка закуповує у Wtorplast аналогічні БМП-1 значно дешевше і продає їх потім в арабські країни», — стверджують журналісти.
Різниця у цінах і справді вражає. Так, за даними державної фіскальної служби, «Техімпекс» купує такі самі корпуси БМП-1 по 49,4 тис. доларів за штуку, а вежі — по 27,1 тисячі доларів.
«У сумі (за бойову машину в цілому) це на 88,5 тис. долрів дешевше, ніж у аналогічної закупівлі Укроборонпрому. Якщо держконцерн купував би у поляків свої 93 БМП-1 за такими ж цінами, він міг заощадити на цій партії 8,23 млн. доларів». Дану інформацію в Укроборонпромі коментувати не стали».
Ми сподіваємося, що наше оборонне відомство таки знайде час і пояснить громадськості, чи справедливими є звинувачення журналістів і чи насправді найголовніше під час війни відомство держави банально «пиляє» гроші на оборону України.
