Будівництво Каховської ГЕС-2 гальмується вже третій рік поспіль через спротив мешканців сіл у Херсонській області.
Людей відверто лякає перспектива затоплення їхніх будинків та присадибних ділянок.
Головна проблема полягає в тому, що зі збільшенням обсягу скидання води у «пікові години» рівень води у річці Дніпро буде різко підніматися: до метра поблизу греблі та майже на півметра у районі міста Херсон, при цьому стрімкість течії збільшиться у два рази. Через це станеться розмив берегів, з’являться нові яри, осипи та провали.
«Якщо ГЕС-2 запрацює, екологічні наслідки будуть катастрофічними, — стверджує доктор географічних наук, декан факультету біології, географії та екології ХДУ Ігор Пилипенко. — Це підтверджують і дослідження, проведені у 2011 році німецькою компанією ІЕРМ. Наприклад, буде повністю розмитий острів Тавань, який розташований поруч iз нижнім б’єфом ГЕС-2. Зникне велика частина території острова Козачий — а там ростуть близько 300 видів рослин, iз них сім видів охороняє Червона книга. Прилегла до ГЕС територія, у тому числі й острів Козачий, входить до складу Національного заповідника. А в законі про природний заповідний фонд України чітко прописано: будь-яка діяльність, яка завдає шкоди екології та території парку, — заборонена».
Незважаючи на це, є й позитивні моменти у будівництві Каховської ГЄС-2, утім усі вони стосуються суто економічних питань. Так, якщо новий гідровузол виросте на правому березі Дніпра поруч iз Каховською ГЕС, це дозволить збільшити встановлену потужність станції на 270 МВт.
Майже 420 мільйонів євро готовий дати РАО «Укргідроенерго» Європейський банк реконструкції та розвитку. Реалізація проекту Каховська ГЕС-2 забезпечить роботою понад тисячу осіб місцевого населення, при цьому середня зарплата становитиме п’ять тисяч гривень за місяць.
До Пенсійного фонду області надійде більше одного мільйона гривень внесків. Чиновники з ПАТ «Укргідроенерго» обіцяють надати більшу частину вакансій місцевим жителям.
Однак узгодити питання щодо безпечної для екології експлуатації нового об’єкта виявилося вкрай складно.
Перед запуском проект Каховської ГЕС-2 повинен пройти процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) у рамках проектної документації для фахівців Мінрегіонбуду, а також для Мінекології. Для підготовки звітів залучено групу вчених, екологів, а також гідробіологів.
«Ми активно співпрацюємо з людьми, вивчаємо їхню думку, — розповіла провідний спеціаліст iз питань екології ЗАТ «Укргідроенерго» Оксана Гуляєва. — Фахівці Херсонського обласного управління збирають коментарі від людей та передають їх нам. Ця інформація враховується при підготовці звіту з оцінки впливу Каховської ГЄС-2 на навколишнє середовище».
На даний час нестача електроенергії заважає жителям Херсонської області в повному обсязі виконувати сільськогосподарські роботи. Від віялових відключень електроенергії страждають і в обласному центрі.
За прогнозами, раніше 2025 року ситуація навряд чи поліпшиться, бо, окрім фінансування будівництва нових об’єктів, необхідно ще довести їх екологічну безпеку для людей. У цілому по Україні за сім років планується реалізувати шість великих інвестиційних проектів, у результаті чого потужності гідрогенерації мають подвоїти.
За словами керівника «Укргідроенерго» Ігоря Сироти, якщо всі намічені терміни будуть витримані, то новий агрегат майбутньої Каховської ГЕС-2 буде запущений вже у 2019 році, після чого й інші регіони України звітуватимуть про введення в експлуатацію нових гідроагрегатів.
Планується, що в нашій країні їх буде чотири, сумарною потужністю на 1000 МВт. Їх спільна робота дозволить вирівнювати піки та нічні провали у споживанні електроенергії, поліпшить роботу вітчизняних атомних електростанцій, а також дасть економію на газі та вугіллі від 35 мільйонів доларів до 82 мільйонів доларів на кожному гідроагрегаті впродовж року.
