Вінець Божого творіння — Людина Любляча,

13.06.2018
У квітні цього року поспілкувався з отцем Петром Байдою, повідомив йому, що був учасником будівництва православного храму в Деражні, знайомий з іншими церквами і знаю, що у православній церкві мало чоловіків. По собі знаю, наскільки корисно чоловікам і юнакам відвідувати християнські храми, щоб уберегтися від чарки і цигарки, а також від багатьох спокус і гріхів. Отець Петро попросив, аби я по-своєму все це описав.
 
На сьогодні я на 93-му році життя. Багато забулося. Почну з того, як у серпні 1945-го повернувся з німецької каторги в село Явтухи. На руках у мене були невигойні мокрі тріщини після того, як я очищував німецькі бліндажі від трупів фашистів. Сільський фельдшер Комітський Василь (Базиль) вилікував мене, як вилікував і мого батька від важких наслідків контузії, яку він отримав під час боїв за Сандомир. Узагалі, мені щастило в житті на хороших людей.
 
До війни закінчив я семирічку в Явтухах. Запам’яталася ранкова зарядка, яку проводив Тимко Данилович, — кожного ранку, ефективно і результативно. А ще запам’ятав підручник зоології, автор Цузмер, у якому були малюнки і пояснення «кровоносна система», «дихальна система» тощо. Під впливом цієї книжки (шкільного підручника!) я вже дивився на всю природну дійсність як на Систему Систем! Пишу про це, бо ця книжка стала для мене доленосною, світоглядною.
 
1 вересня 1945 р. разом з іншими пішов у Женишківську середню школу, в сусіднє село. Взимку довелося піти на квартиру до бездітної сім’ї Андрійчуків, які раділи присутності дитини в хаті і все просили мене почитати вголос. Так я прочитав наступну доленосну для мене і не досліджену та не обожнену науковцями книжку — Біблію. З неї я зробив висновок, що вчені помилково називають людину розумною. Допитливій людині щоденна практика і спостереження підкажуть, що людина людину гнобить і визискує, коли ненавидить. Уже тоді, школярем, я зрозумів, що людина є розумною, допоки є люблячою і пов’язаною з Богом, а, звільнившись від енергетичного зв’язку з Богом, людина втрачає розум — стає БожеВільною: ненавидячою свого ближнього, сварливою, ворогуючою, войовничою, не­придатною для мирного розвитку людського суспільства.
 
У Женишківцях директор школи, історик Молотківський, підштовхнув мене задуматися над діалектикою. (Скажімо, я знав, що Плеханов не радив Леніну хапатися за зброю). Поряд, у селі Явтухи, жив недоступний для спілкування орденоносець, учасник громадянської війни, який воював під проводом Котовського, колгоспний лісник. Якось він несподівано спитав мене, куди думаю по­ступати після школи. Я відповів, що на історичний. «Не лізь туди! Вступай на лісогосподарський — людиною станеш», — порадив.
 
Але сталося так, що доля привела мене у Кременецький педінститут, на природничо-географічний факультет. Там мені пощастило перечитати мало не всю королівську бібліотеку. У 1948 році заради допитливості вирішив прочитати всі томи праць Карла Маркса. Прочитання закінчилося аж у 1979 році. Висновок: Карл Маркс не християнин, а послідовники марксизму — посланці антихриста, сатаністи. Ленін — вождь терористів і вандалів.
 
Привертаю увагу науковців: визнайте (або ж заперечте) марксизм прообразом фашизму. Визнайте (або заперечте), що комунізм є господарчим економічним устроєм чи громадською організацією для унеможливлення безробіття. Визнайте (або заперечте), що тільки Людина Любляча, релігійна, енергетично пов’язана з Богом, є розумною (миролюбивою, жертовною, добродійною), здатною і приреченою постійно заперечувати історичну діяльність Людини Ненавидячої (зверхньої, егоїстичної, ворогуючої, заздрісної, войовничої, зажерливої). Атеїсти, засоромтесь своїх нерозумних, шкідливих звичок!
 
Українському суспільству потрібний капіталізм меценатів, добродійників. Без капіталів неможливо задовольнити найкращі, або хоча б найнеобхідніші, потреби людини-громадянина. Суспільству потрібна соціалістична партія захисту людини і природи від нечесного капіталу. Українській національній державі потрібна інтелектуальна інформаційна структура, яка приречена знати все про всіх і про кожного з метою виховувати Людей Люблячих, релігійних.
 
Ми, християни, здатні і приречені створити Співдружність Національних Держав християнської цивілізації. 
 
Олександр ЯВТУХІВСЬКИЙ
Деражня, Хмельницька область
  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>

  • Руйнівна спіраль геронтократії

    Українську безпеку не гарантуватиме досить суперечливий , непослідовний , примхливий і зациклений на дружбі з Путіним Трамп. Який прагне статусу США як особистої династичної монархії. >>