Коли програти — це виграти: українські та шведські письменники обговорили історичні наслідки Полтавської битви

Три дні в Полтаві звучала переважно українська мова вперемішку зі шведською. Усе тому, що з  8-го по 10 червня тут відбувався фестиваль українсько-шведської поезії Meridian Poltava, що зібрав представників «вищої поетичної ліги» зі Швеції, Німеччини та України. Тож протягом трьох днів полтавці й гості міста мали можливість насолоджуватися літературними подіями високого ґатунку.

 

Організаторами широкомасштабного дійства виступили Міжнародна літературна корпорація Meridian Czernowitz та незалежне мистецьке об’єднання Magnum Opus. Фестиваль відбувся за підтримки Полтавської облдержадміністрації та обласної ради. «Цей захід має не лише мистецьке значення, — переконаний голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький. — У сучасних умовах відбувається досить жорстка конкуренція між містами, регіонами за економічні ресурси, інвестиції, туристичні потоки. Тож формування привабливого іміджу Полтавщини — одне із ключових завдань обласної влади. Так, це гра на довгострокову перспективу. Ми чітко усвідомлюємо, які дивіденди та преференції наш регіон може одержати від цього в майбутньому». Витрати на організацію фестивалю сягнули 4 мільйонів гривень, із них 1,5 мільйона було виділено з обласного бюджету. А от вхід на всі заходи для охочих був безкоштовним.

 

Організатори задумали поетичний фестиваль як триденну культурологічну прогулянку Решетилівкою, Полтавою й Полем Полтавської битви із зупинками для поетичних читань та перфоменсів у місцях, що репрезентують регіон. Одним із завдань було й переосмислення Полтавської битви. Програма дійства була дуже насиченою: щодня заходи закінчувалися після 23-ї, а то й близько 24-ї години. А загалом упродовж трьох днів було проведено 23 події на 16 локаціях! Зокрема, 8 червня поетичні читання відбулися на першій локації — біля кургану (пам’ятки скіфських часів) у райцентрі Решетилівка, після чого імениті українські письменники Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Ірина Цілик, Андрій Любка, Галина Крук, Міріам Драгіна та кращі представники шведської літератури Елізабет Х’юрт, Агнета Плейель, Мальте Перссон продовжили їх у музеї історії Полтавської битви та на одному з редутів, де знайомство з кращими зразками поезії затягнулося до 23-ї години.

 

Офіційне ж відкриття фестивалю поезії відбулося в суботу, 9 червня, на головній площі міста — Тетральній. Поміж інших, до слова запросили першого секретаря Посольства Швеції в Україні Камерана Худура. «Через понад три століття після Полтавської битви на літературний фестиваль збираються люди, яким усе ще не байдужа ця подія, — зокрема зазначив він. — Це те, що допомагає нам шукати певні точки дотику й рухатися вперед. Маємо навчитися ділити весь світ, щоб жити в ньому разом і розуміти, що різноманіття — це добре».

 

Художниця Єва Стакельберг, котра прибула на фестиваль у складі шведської делегації та згодом взяла участь у дискусії «Пейзаж після битви», що відбулася в обласному академічному музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя, констатувала: «Нам знадобилося 300 років, щоб нарешті приїхати сюди, до Полтави. Завтра збираюся розповісти історію про свого прапрапрадідуся, котрий під час Полтавської битви потрапив до російського полону, де провів понад 20 років». Один із тих, хто розробляв концепцію фестивалю, — Ігор Померанцев — у своєму виступі наголосив: «Мені здається, обговорення воєнного й геополітичного значення Полтавської битви відволікло нас від історичних наслідків цієї події. Письменники мають у запасі іншу мову, насамперед художню та асоціативну, і вона дає змогу ставити діагнози історичним процесам. Полтавська битва змінила уявлення європейців про Північ, Захід та Схід, перетасувала сторони світу, стерла межу між Північчю й Заходом. Завмерши в позі переможця, Схід таким чином прирік себе на згубні наслідки тріумфу. Дорогі шведські гості, від душі вітаю вас із поразкою. Бо насправді перемога за вами!»

 

Ідея поетичного фестивалю спала на думку президенту Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz Святославу Померанцеву. Він вважає, що Полтава має все для проведення такого дійства: креативних людей, адекватну владу, а головне — культурний та історичний фундаменти.

 

«Тож будуймо разом на цьому фундаменті хмарочос, — закликав він, — і нехай його бачать по всій Україні, у Скандинавії, Європі і навіть світі. Та що там у світі — у Всесвіті!»

 

Іще одне шведське привітання — від Дональда Бустрьома, журналіста, котрий побував у бага­тьох гарячих точках, письменника, в арсеналі якого 14 книжок, поміж них і «Енциклопедія кави», в контексті якої він має особливе бачення Полтавської битви. «Позитивний наслідок поразки шведів у Полтавській битві в тому, що після неї Швеція почала стрімко розвиватися і стала країною, яка споживає найбільше кави у світі. Можливо, якби все пішло за планом, шведи й виграли б цю битву. Проте певні непорозуміння між офіцерами шведської армії дали змогу російським військам отримати перевагу. Так сталася поразка шведів, після чого шведському королю вдалося втекти до Туреччини. Як відомо, ця країна була на ту пору столицею кави. Перебування там шведського короля було надто дорогим, тож він змушений був повернутися на батьківщину. Найголовніше, що він привіз із собою, — це кава та спеціальне обладнання для її варіння. Так у 1714 році відбулася репрезентація кави у Швеції. А вже через 12 років після цього наша країна мала 50 кав’ярень. Тож дуже добре, що шведи програли Полтавську битву. Бо якби виграли, найімовірніше, привезли б на батьківщину горілку», — пожартував пан Бустрьом.

 

Учасник фестивалю — поет Сергій Жадан — пригадав: «Коли рік тому ми зі Святославом Померанцевим приїхали поспілкуватися з керівництвом Полтавської області з приводу організації цього фестивалю, я був упевнений, що нам усе вдасться. Бо в поетичному фестивалі мають бути зацікавлені всі. Література особливо необхідна в роки війни, адже вона об’єднує. Святослав Померанцев любить повторювати, що основна мета цього фестивалю — повернення Полтави на культурну мапу Європи. Я ж вважаю, що полтавці мають віднайти на цій мапі самі себе. Тож добре буде, якщо фестиваль продовжуватиметься. Запрошуйте й нас — письменники завжди готові зібрати свої місіонерські валізи».

 

А далі продовжився марафон різнопланових заходів.  Знову відбувалися численні поетичні читання, показ фільму Ігоря Померанцева та Лідії Стародубцевої «Ампутація» про війну та поезію, літературний вечір інтелектуалки Оксани Забужко, мультимедійний проект-вистава «Безкінечна подорож, або Енеїда» за участю Юрія Андруховича, розмова про заборонені форми любові й метафізику покарання (за новим романом того ж Юрія Андруховича «Коханці Юстиції»), презентація дитячого арт-видавництва «Чорні вівці» та його книжок. Закінчився ж другий день фестивалю концертом гурту «Жадан і Собаки». Третій день розпочався з інтерактивної пішохідної екскурсії Полтавою, яку провів молодий архітектор Артур Ароян. І знову були літературні читання на різних сценах та майданчиках — у Полтавському національному педагогічному університеті, художньому музеї (Галереї мистецтв), музично-драматичному театрі та біля Білої альтанки. А завершилося унікальне триденне дійство концертом сучасної класичної музики «Полтава 03:44» за участi струнного квартету імені Левка Ревуцького. n